На нашем ресурсе вы можете полностью погрузиться в мир книги «Відрубність Галичини» — читайте её онлайн бесплатно в полной, несокращённой версии. Если предпочитаете слушать — воспользуйтесь аудиоформатом; хотите сохранить — скачайте через торрент в fb2. Жанр произведения — Серьезное чтение, Классическая литература, Зарубежная классика. Также на странице доступно подробное описание, авторская аннотация, краткое содержание и живые отзывы читателей. Мы постоянно пополняем библиотеку и улучшаем сервис, чтобы создавать лучшее пространство для всех ценителей качественной литературы.
Відрубність Галичини

Автор
Дата выхода
26 мая 2020
🔍 Загляните за кулисы "Відрубність Галичини" — аннотация, авторский взгляд и ключевые моменты
Перед погружением в полный текст предлагаем познакомиться с произведением поближе. Здесь собраны авторские заметки, аннотация и краткое содержание "Відрубність Галичини" — всё, что поможет понять глубину замысла и подготовиться к чтению. Материалы представлены в оригинальной авторской редакции (Іван Франко) и сохраняют аутентичность произведения. Если чего-то не хватает — сообщите нам в комментариях, и мы дополним описание. Читайте мнения других участников сообщества: их отзывы часто раскрывают скрытые смыслы и добавляют новые грани понимания. А после прочтения обязательно вернитесь сюда — ваш отзыв станет ценным вкладом в общее обсуждение книги.
Описание книги
До вибраної публіцистики та есеїстики І вана Франка увійшли як добре відомі, так і заборонені в радянський час твори, а також ті, що були спотворені цензурою. Есеї були вибрані за їхньою актуальністю у наш час та за сьогоднішніми запитами читачів.
Нікого не залишать байдужими статті Каменяра про проблемні стосунки українців з поляками і росіянами, бо ці теми є пекучими й зараз. Стаття «І ми в Європі» показує нам, як грубо і тотально мадяризували угорці закарпатське населення, як замикали школи, переіначували географічні назви, затираючи будь-який слід по українцях.
З цікавістю читач довідається про всі підступи москвофільства, фінансованого Москвою. Адже це теж сьогодні, в час війни, є актуальною проблемою. Поруч з цими архіважливими статтями поміщено й розділ, присвячений народним віруванням.
📚 Читайте "Відрубність Галичини" онлайн — полный текст книги доступен бесплатно
Перед вами — полная электронная версия книги "Відрубність Галичини", адаптированная для комфортного онлайн-чтения. Мы разбили произведение на страницы для удобной навигации, а умная система запоминает, на какой странице вы остановились — можно закрыть браузер и вернуться к чтению позже, не тратя время на поиски. Персонализируйте процесс: меняйте шрифты, размер текста и фон под свои предпочтения. Погружайтесь в мир литературы где угодно и когда угодно — любимые книги теперь всегда под рукой.
Текст книги
У цьому планi особливо для нас, неорганiзованих полякiв i украiнцiв, празька виставка е прекрасною школою. Адже етнографiчних пам’яток, народних виробiв е у нас теж чимало, навiть, можна сказати, далеко бiльше, нiж у Чехii, бо наш народ нижче стоiть щодо освiти, а отже, новiшi цивiлiзацiйнi форми не здолали ще стерти старих рис такою мiрою, як це сталось у чехiв. Проте яким невмiлим, уривчастим, дилетантським мусимо ми назвати наше збирання, упорядковування й експонування тих пам’яток на львiвськiй крайовiй виставцi, якщо порiвняти з тим, що зробили у себе чехи! І якщо празька виставка iмпонуе нам у тiй частинi, де ми в порiвняннi з чехами багатii, то що ж говорити про iншi вiддiли краезнавства, в яких чеському багатству ми можемо протиставити хiба що нашу вбогiсть i недолугiсть? І ще з одного, може, найважливiшого боку, празькiй виставцi слiд стати для нас школою i зразком.
Сталося це пiд час великоi ювiлейноi виставки у Празi 1891 р. Вiддiл краезнавства займав тодi скромне мiсце: чеська хатинка i так званий ретроспективний павiльйон – ось i все, тобто острiвець серед моря iнших розкiшних i багатих павiльйонiв, та саме його вiдвiдувало найбiльше людей. Це дало привiд для розширення цього острiвця, для створення з нього цiлоi спецiальноi виставки.
Що ж далi? Хiба п. Шуберт звернувся до якихось достойникiв, князiв, таемних радникiв чи iнших великих панiв, шукаючи у них протекцii? З нашоi точки зору, не був би майже едино природний шлях, що веде до мети.
У Чехii, очевидно, iснуе iнше уявлення про прямi i кривi лiнii, бо п. Шуберт звернувся передусiм до всiх визначнiших чеських дiячiв у галузi народознавства, до товариств, якi мають народознавчi колекцii, до провiнцiальних музеiв, до окремих осiб – ентузiастiв збирання рiдних пам’яток, i цей шлях справдi виявився найпростiшим, дав блискучi плоди.
Празька виставка не тiльки народо- i краезнавча, а народна, демократична. Весь чеський народ спричинився до ii створення, вона пройнята народним, демократичним духом, ii покровителем не е жоден князь по кровi, жоден пан з великою митрою або з великим гербом, а простий громадянин Чехii, якого, завдяки довiр’ю спiвгромадян, висунуто на пост президента Праги, – п. Ченек Грегор.











