На нашем ресурсе вы можете полностью погрузиться в мир книги «Відрубність Галичини» — читайте её онлайн бесплатно в полной, несокращённой версии. Если предпочитаете слушать — воспользуйтесь аудиоформатом; хотите сохранить — скачайте через торрент в fb2. Жанр произведения — Серьезное чтение, Классическая литература, Зарубежная классика. Также на странице доступно подробное описание, авторская аннотация, краткое содержание и живые отзывы читателей. Мы постоянно пополняем библиотеку и улучшаем сервис, чтобы создавать лучшее пространство для всех ценителей качественной литературы.
Відрубність Галичини

Автор
Дата выхода
26 мая 2020
🔍 Загляните за кулисы "Відрубність Галичини" — аннотация, авторский взгляд и ключевые моменты
Перед погружением в полный текст предлагаем познакомиться с произведением поближе. Здесь собраны авторские заметки, аннотация и краткое содержание "Відрубність Галичини" — всё, что поможет понять глубину замысла и подготовиться к чтению. Материалы представлены в оригинальной авторской редакции (Іван Франко) и сохраняют аутентичность произведения. Если чего-то не хватает — сообщите нам в комментариях, и мы дополним описание. Читайте мнения других участников сообщества: их отзывы часто раскрывают скрытые смыслы и добавляют новые грани понимания. А после прочтения обязательно вернитесь сюда — ваш отзыв станет ценным вкладом в общее обсуждение книги.
Описание книги
До вибраної публіцистики та есеїстики І вана Франка увійшли як добре відомі, так і заборонені в радянський час твори, а також ті, що були спотворені цензурою. Есеї були вибрані за їхньою актуальністю у наш час та за сьогоднішніми запитами читачів.
Нікого не залишать байдужими статті Каменяра про проблемні стосунки українців з поляками і росіянами, бо ці теми є пекучими й зараз. Стаття «І ми в Європі» показує нам, як грубо і тотально мадяризували угорці закарпатське населення, як замикали школи, переіначували географічні назви, затираючи будь-який слід по українцях.
З цікавістю читач довідається про всі підступи москвофільства, фінансованого Москвою. Адже це теж сьогодні, в час війни, є актуальною проблемою. Поруч з цими архіважливими статтями поміщено й розділ, присвячений народним віруванням.
📚 Читайте "Відрубність Галичини" онлайн — полный текст книги доступен бесплатно
Перед вами — полная электронная версия книги "Відрубність Галичини", адаптированная для комфортного онлайн-чтения. Мы разбили произведение на страницы для удобной навигации, а умная система запоминает, на какой странице вы остановились — можно закрыть браузер и вернуться к чтению позже, не тратя время на поиски. Персонализируйте процесс: меняйте шрифты, размер текста и фон под свои предпочтения. Погружайтесь в мир литературы где угодно и когда угодно — любимые книги теперь всегда под рукой.
Текст книги
Розумiеться, що невважаючи на запевнення «Deutsche Zeitung» про прихильнiсть до полякiв i слов’ян, у тiм числi й чехiв, нiмцi-нацiонали зовсiм не дбають анi про полякiв, анi про Галичину; iм важно тiльки те, аби розiрвати парламентарний союз полякiв iз чехами i таким способом захитати пiдстави теперiшнього мiнiстерства та теперiшньоi полiтичноi системи в державi. Що справдi тiльки таку мету на оцi мав виступ «Deutsche Zeitung», се випливае ось iз яких уваг, що самi собою насуваються по прочитаннi ii статтi.
1. «Deutsche Zeitung» виказуе, що в Галичинi нема публiчноi опiнii, нема самостiйного мiщанства анi зорганiзованого людового сторонництва, а одиноким керманичем краю i паном положення треба вважати шляхту. Кому ж, отже, робить той часопис своi пропозицii? Очевидно, або нiкому, або тiльки тiй самiй шляхтi. І коли орган нiмецького клубу радiсно пiдносить голос «Kurjera Lwowskiego» про його статтю, та емфатично подае йому руку до боротьби з корупцiею та реакцiею, то все те балакання виходить на пустi фрази супроти пропозицii того самого органу – надання Галичинi повноi вiдрубностi, при котрiй вiн сам анi крихти не мiг би допомогти «Kurjerowi Lwowskiemu» до поборювання чого-будь у краю, але навпаки, при котрiй пануюче становище шляхти в Галичинi з самоi конечностi мусило би бути скрiплене, а зате в Вiднi знейтралiзоване.
2. Якби орган д. Пiккерта поважно думав про поправу вiдносин у Галичинi, а не лише про полiтичний маневр, то не був би в своiх статтях так абсолютно забув про те, що признання вiдрубностi Галичини як окремоi провiнцii в Австрii з нацiонального погляду властиво не розв’язуе питання, а навпаки, комплiкуе його, – не був би забув про те, що в Галичинi живуть обiк себе два не зовсiм iз собою згiднi народи, якi своiми осiдками сягають також поза ii границi, i що властиве розв’язання питання в границях передлитавськоi Австрii значило би хiба утворення двох провiнцiй, iз яких одна обiймала би Захiдну Галичину та Шлеськ, а друга Схiдну Галичину та половину Буковини.
Що про iснування русинiв у Галичинi забув орган нiмецьких нацiоналiв, у яких клубi засiдае також одинокий «самостiйний» руський посол д. Ковальський, се власне знак нещиростi намiрiв того клубу, а надто безличнiсть супроти одного з його членiв.
Не менше цiкаве вiд того нiмецького маневру було також приняття, якого вiн дiзнав у галицькiй пресi.











