На нашем ресурсе вы можете полностью погрузиться в мир книги «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» — читайте её онлайн бесплатно в полной, несокращённой версии. Если предпочитаете слушать — воспользуйтесь аудиоформатом; хотите сохранить — скачайте через торрент в fb2. Жанр произведения — Серьезное чтение, Классическая литература, Зарубежная классика. Также на странице доступно подробное описание, авторская аннотация, краткое содержание и живые отзывы читателей. Мы постоянно пополняем библиотеку и улучшаем сервис, чтобы создавать лучшее пространство для всех ценителей качественной литературы.
Хіба ревуть воли, як ясла повні?

Автор
Дата выхода
12 июля 2021
🔍 Загляните за кулисы "Хіба ревуть воли, як ясла повні?" — аннотация, авторский взгляд и ключевые моменты
Перед погружением в полный текст предлагаем познакомиться с произведением поближе. Здесь собраны авторские заметки, аннотация и краткое содержание "Хіба ревуть воли, як ясла повні?" — всё, что поможет понять глубину замысла и подготовиться к чтению. Материалы представлены в оригинальной авторской редакции (Панас Мирний) и сохраняют аутентичность произведения. Если чего-то не хватает — сообщите нам в комментариях, и мы дополним описание. Читайте мнения других участников сообщества: их отзывы часто раскрывают скрытые смыслы и добавляют новые грани понимания. А после прочтения обязательно вернитесь сюда — ваш отзыв станет ценным вкладом в общее обсуждение книги.
Описание книги
Панас Мирний (справжнє ім’я – Опанас Якович Рудченко, 1848–1920) увійшов в історію української літератури як прозаїкноватор, майстер психологічної прози. Його роман «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» став першою селянською епопеєю, яка охоплює події від катерининських часів до скасування кріпацтва в 1861 році. Головний герой Чіпка Вареник – селянин-бунтар, невтомний шукач правди, який зрештою зійшов на криву стежку боротьби і став «пропащою силою». Якщо в літературі романтизму українських Робін Гудів типу Гаркуші й Устима Кармелюка залюбки зводили на п’єдестал, то Чіпка – це альтернатива Робінам Гудам. Роман заперечував можливість кривавих способів утвердження правди і може бути поставлений в один ряд із такими творами, як «Злочин і кара» та «Біси» Ф. Достоєвського.
У романі «Повія» зображено трагічну долю бідної селянської дівчини Христі. Нужда та переслідування місцевих багатіїв женуть Христю з рідного села на заробітки в місто. Але й там вона не знаходить щастя – знову насильство, підлість, брехня, що завдають їй страждань і штовхають у прірву…
📚 Читайте "Хіба ревуть воли, як ясла повні?" онлайн — полный текст книги доступен бесплатно
Перед вами — полная электронная версия книги "Хіба ревуть воли, як ясла повні?", адаптированная для комфортного онлайн-чтения. Мы разбили произведение на страницы для удобной навигации, а умная система запоминает, на какой странице вы остановились — можно закрыть браузер и вернуться к чтению позже, не тратя время на поиски. Персонализируйте процесс: меняйте шрифты, размер текста и фон под свои предпочтения. Погружайтесь в мир литературы где угодно и когда угодно — любимые книги теперь всегда под рукой.
Текст книги
Лелiе гадки стати заможним господарем Василь Кучерявий («Голодна воля»), колишнiй крiпак, один з небагатьох, хто не хилив покiрно голову перед панською сваволею. Проте, згiдно з духом епохи, тривкiше становище здобувае Йосипенко, колишнiй прикажчик, котрий у час смертi свого господаря викрав грошi iз панськоi скринi, тепер вiн розбагатiв, затуркана ж громада погоджуеться обрати його старостою…
Змiст одного з названих творiв сам письменник визначив як «оповiдання про лихо давне – крiпацьке, з його утисками, серед котрих скнiли i нидiли людськi душi i котрi примушували людей держатися гурту, щоб захиститись вiд лиха, i сьогочасне – з його безземельною волею та голодним лихом, що заставляе людей забувати про гурт, думати тiльки про себе, а декого i йти проти свого ж таки брата».
Трагiчною е доля селянина Федора Нужди («За водою»). Для хворого сина, котрого, ради заробiткiв, змушений по цiлих днях залишати без свого догляду, вiн, за порадою знахарки, рiшаеться наловити ракiв. Але всi водойми уже перебувають в орендi нових власникiв. Змушений виконувати свiй задум крадучись, Федiр тоне. Смерть його, проте, не розжалоблюе багатiiв. І пан, i орендар Лейба, i сiльський пiп глумляться над честю злидаря, тiло якого, iз затиснутим у руцi раком, наступного дня було виловлено з води…
Ця промовиста деталь, як i опис самого епiзоду (ловiння ракiв) – не едина художня знахiдка прозаiка (варто зазначити, що в основi ii лежить бувальщина, свого часу оброблена молодшим братом письменника Георгiем у поемi «Рибалка-злодiй», на високий мистецький рiвень цю подробицю пiдносить саме Панас Мирний).
Звертае на себе увагу й розкриття душевного стану героя через його монолог, «думки вголос» (п’яного Федора, панського «кума» з повiстi «Лихо давне й сьогочасне», якому душевно непосильним е таке «кумування»), що може розглядатись як попередництво «стефаникiвськоi» манери змалювання характеру.











