Круговерть

Люди в черзi тупцювали своiми замерзлими ногами, витрiщалися на порожнi лавки на площi Медiсон, звiдки iх прогнав морозець, i теревенили мiж собою цiлою мiшанкою мов. Хмарочос «Праска», iз його безбожною архiтектурою, що ховалася в хмарах, нависав над ними з протилежного боку запруди, i його цiлком можна було б визнати новою Вавилонською вежею, звiдки цих ледачих полiглотiв закликав крилатий гонець Господа.

Проповiдник, котрий стояв на сосновiй тарi, був на голову вищим, нiж його паства, повчав свою непостiйну та мiнливу аудиторiю, яку йому прислав пiвнiчний вiтер.

Це був ринок рабiв. За п’ятнадцять центiв там купували людину, передавали ii Морфею, i янгол записував цей вчинок у перелiк добрих справ.

Проповiдник був надзвичайно серйозний i неспокiйний. Вiн пройшовся списком речей, якi можна зробити для свого ближнього, i зобов’язався вкласти до лiжка всiх, хто звернеться за нiчлiгом у середу та недiлю. Решта п’ять ночей залишилася для iнших фiлантропiв; i якби вони також належно виконували свiй обов’язок, то це грiшне мiсто могло б перетворитися на величезну iдилiчну спальню, в якiй усi могли б цiлими щасливими годинами хропiти там, забувши про проблеми, орендну плату та бiсiв бiзнес.

Восьма година лише минула, а гаволови вже скупчилися маленькою темною масою в тiнi пам’ятника генералу Ворту[33 - Вiльям Дженкiнс Ворт (1794–1849) – генерал Сполучених Штатiв, котрий брав участь у вiйнi 1812 року, Другiй вiйнi зi семiнолами та мексикансько-американськiй вiйнi.

]*. Час вiд часу, сором’язливо, показово, безтурботно й дуже сумлiнно, хтось робив крок уперед i подавав проповiднику дрiбнi банкноти або срiбло.

Пiсля цього його помiчник у скандинавських барвах i з таким самим ентузiазмом прошкував до нiчлiжки з викупленим гуртом людей. Упродовж усього цього часу проповiдник напучував натовп фразами, позбавленими прийомiв красномовства, чудово нудних i сповнених одноманiтнiстю iстини. Перед тим, як образ цiеi юрби згасне, спробуйте почути одну сентенцiю цього проповiдника – ту, що формувала всю його проповiдь цього вечора.

Вона гiдна бути закарбованою на всiх бiлих сторiнках у свiтi.

– Нiхто ще не спився вiд вiскi за п’ять центiв.

Помiркуйте про це, п’янички, адже йдеться про шлях вiд проростання житнього колоска аж до дiлянки землi на цвинтарi.

Доволi чистий молодик у заднiх рядах бездомних пробував наслiдувати черепаху, втягуючи голову глибоко досередини в панцер комiра своеi одежi.