На нашем ресурсе вы можете полностью погрузиться в мир книги «Унія» — читайте её онлайн бесплатно в полной, несокращённой версии. Если предпочитаете слушать — воспользуйтесь аудиоформатом; хотите сохранить — скачайте через торрент в fb2. Жанр произведения — Серьезное чтение, Современная проза, Современная зарубежная литература. Также на странице доступно подробное описание, авторская аннотация, краткое содержание и живые отзывы читателей. Мы постоянно пополняем библиотеку и улучшаем сервис, чтобы создавать лучшее пространство для всех ценителей качественной литературы.
Унія

Автор
Дата выхода
23 октября 2019
🔍 Загляните за кулисы "Унія" — аннотация, авторский взгляд и ключевые моменты
Перед погружением в полный текст предлагаем познакомиться с произведением поближе. Здесь собраны авторские заметки, аннотация и краткое содержание "Унія" — всё, что поможет понять глубину замысла и подготовиться к чтению. Материалы представлены в оригинальной авторской редакции (Володимир Єшкілєв) и сохраняют аутентичность произведения. Если чего-то не хватает — сообщите нам в комментариях, и мы дополним описание. Читайте мнения других участников сообщества: их отзывы часто раскрывают скрытые смыслы и добавляют новые грани понимания. А после прочтения обязательно вернитесь сюда — ваш отзыв станет ценным вкладом в общее обсуждение книги.
Описание книги
«Нова сила бродила й пінилася, немов молоде вино, народжувала несамовиті надії та авантажні проекти. В місцях темних і секретних нова сила зустрічала стару – сиву і дику, настояну на хмільних медах та відьмацьких варивах. Змішуючись, ці дві сили утворювали купаж, сповнений енергії, руху, радісної люті та підприємливого божевілля», – Володимир Єшкілєв про Україну середини XVII століття в історичному романі «Унія», першому з трилогії «Прокляті гетьмани».
Роман оповідає про Івана Остаповича Виговського та зраджені надії спадкової української шляхти, яка сподівалася на достойне місце України-Русі в наймодернішій з тогочасних держав – Речі Посполитій, про роль православної церкви у тих подіях, про катастрофу, що спіткала Гетьманську державу після переможної Конотопської битви. Як і в попередніх романах Єшкілєва, художню реконструкцію доповнює ретельно вивірена «внутрішня енциклопедія» твору, де зібрані маловідомі, а іноді й замовчувані відомості про Гетьманську добу та дотичні до неї події.
📚 Читайте "Унія" онлайн — полный текст книги доступен бесплатно
Перед вами — полная электронная версия книги "Унія", адаптированная для комфортного онлайн-чтения. Мы разбили произведение на страницы для удобной навигации, а умная система запоминает, на какой странице вы остановились — можно закрыть браузер и вернуться к чтению позже, не тратя время на поиски. Персонализируйте процесс: меняйте шрифты, размер текста и фон под свои предпочтения. Погружайтесь в мир литературы где угодно и когда угодно — любимые книги теперь всегда под рукой.
Текст книги
– Ми стоiмо на тому, що у всi вiки найвищим у нас е держава, – процитував Катона Немирич й одним ковтком спорожнив чарку.
– Істинно так, пане сенаторе, iстинно так, – пустив сльозу сотник й дав знак наповнити чарки. – А щодо Маслового Ставу, то я там часто полюю i з псами, i з кречетами. З радiстю справив би на вашу честь, пане Юрiю, – вiн поклав руку на серце й вклонився до сенатора, – превелику мисливську забаву, але християнам у пiст заборонено проливати кров не лише людську, але й решти божих тварей.
– Я в жодному випадку не став би обтяжувати вас, пане Михайло, своiми захцянками, – так само приклав руку до серця Немирич.
– Поiдеш з паном сенатором? – звернувся Манойлович до Трифона.
– Я б з радiстю, але ж наш iгумен… – ключар похитав головою.
– Правду каже, – кивнув сотник. – Ігумен в iхнiй кiновii[62 - Кiновiя – чернецька гуртожитна комуна.] зело суворий. Але ми знайдемо вам мужа вправного, котрий все в тих ярах провiдав.
– Я домовлюся, – пообiцяв Трифон. – Зранку поiдемо до монастиря.
Ранком до горища, де спали Мечислав iз Зоркою, завiтав джура Виговського. Вiн довго гримав у дверi, перш нiж йому вiдкрили й ледве впiзнав у розпатланiй i геть поблiдлiй особi юнака, що тиждень тому залишив трактир «Чворакiй». Намагаючись зайвий раз не знаходитися в напрямi Зоркового дихання, джура передав наказ писаря, зачекав, поки поблiдла особа натягувала свитку, шапку i чоботи, та повiв ii до замкових покоiв.
Мечислав навiть не помiтив, що його товариш залишив горище. Вiн бачив сни з Кассандрою i Калiпсо, якi вимучували його кпинами та дражнили своiми принадами, крутився на прiлiй соломi та клично стогнав.
Коли Зорку привели перед писаревi очi, той разом з вiйськовим суддею розбирав скарги вдових сотничих. Комiсар Шемберг навмисно залишав такi безнадiйнi позови на волю та сумлiння пiдлеглих. Сотничихи привели цiлий натовп родичiв i челядникiв – свiдкiв сусiдських розбоiв – та принесли ворохи старих гетьманських грамот, вжертих плiснявою та покраплених воском.
Залишивши свару на судейських, вiйськовий писар вийшов до заднього покою, де стояли скринi з реестром та грамотами.











