На нашем ресурсе вы можете полностью погрузиться в мир книги «Синдром зародка» — читайте её онлайн бесплатно в полной, несокращённой версии. Если предпочитаете слушать — воспользуйтесь аудиоформатом; хотите сохранить — скачайте через торрент в fb2. Жанр произведения — Легкое чтение, Любовные романы, Современные любовные романы. Также на странице доступно подробное описание, авторская аннотация, краткое содержание и живые отзывы читателей. Мы постоянно пополняем библиотеку и улучшаем сервис, чтобы создавать лучшее пространство для всех ценителей качественной литературы.
Синдром зародка

Автор
Дата выхода
02 января 2016
🔍 Загляните за кулисы "Синдром зародка" — аннотация, авторский взгляд и ключевые моменты
Перед погружением в полный текст предлагаем познакомиться с произведением поближе. Здесь собраны авторские заметки, аннотация и краткое содержание "Синдром зародка" — всё, что поможет понять глубину замысла и подготовиться к чтению. Материалы представлены в оригинальной авторской редакции (Ані Лібро) и сохраняют аутентичность произведения. Если чего-то не хватает — сообщите нам в комментариях, и мы дополним описание. Читайте мнения других участников сообщества: их отзывы часто раскрывают скрытые смыслы и добавляют новые грани понимания. А после прочтения обязательно вернитесь сюда — ваш отзыв станет ценным вкладом в общее обсуждение книги.
Навіщо на планеті з'являються діти із зайвою хромосомою? Відповідь проста: це синдром зародка. Хвороба любові. Вірус, який знаходиться всередині кожного з нас. Маленький людський зародок, що зачепився одного разу за стінки матки, наполегливо і безкорисливо відкриває цю таємницю не тільки своєї матері, але кожній людині і навіть цілому народові. Ліза - наша сучасниця, найзвичайнісінька жінка, киянка з двома дітьми. Вона живе на Позняках, розлучена і мріє знайти чоловіка, який зробив би її щасливою. Нічого особливого, як у всіх. Робота не за фахом, необхідність виживати, бажання подолати самотність і сімейну карму незаконних народжень і невезіння. Ставши свідком самогубства незнайомої жінки, Ліза несподівано розуміє, що живе якось не так і що пов'язана з цією подією міцними нитками пам'яті і власної долі. Щоденник самогубці приводить Лізу у дитячий будинок. Поступово вона позбавляється від егоїзму і легковажності і замість пошуків обранця, який міг би дати їй щастя, пробує сама бути комусь корисною. Вона не просто заражається синдромом зародка, але відкриває для себе чудовий і рятівний сенс цього загальнолюдського захворювання, здатного зробити наше життя щасливим.
📚 Читайте "Синдром зародка" онлайн — полный текст книги доступен бесплатно
Перед вами — полная электронная версия книги "Синдром зародка", адаптированная для комфортного онлайн-чтения. Мы разбили произведение на страницы для удобной навигации, а умная система запоминает, на какой странице вы остановились — можно закрыть браузер и вернуться к чтению позже, не тратя время на поиски. Персонализируйте процесс: меняйте шрифты, размер текста и фон под свои предпочтения. Погружайтесь в мир литературы где угодно и когда угодно — любимые книги теперь всегда под рукой.
Текст книги
Але пiд час пам'ятного вiдвiдування росiйськоi столицi цей журавель так явно змiнив оперення, що у вiдносинах зi звичайним програмiстом вiдбулося помiтне зрушення.
«Егоiстка», – скажете ви.
«Егоiстка ти, Лiза!» – сказала я, коли дiзналася про вже заплановане весiлля i все, що передувало цьому рiшенню.
* * *
Вiн стояв на перонi з букетом маленьких червоних хризантем. Ну, хто мiг проти цього встояти?! Тим бiльше що все так жахливо складалося в мрячнiй Москвi.
Лiза зволiкала, втягувала голову в плечi i, немов равлик, повзла по тiсному вагону, навмисне пропускаючи пасажирiв вперед i намагаючись вiдстрочити зустрiч.
Вона вiдчула, як всерединi зашкрябали мерзеннi монстри, подiбнi лангольерам, створеним уявою Стiвена Кiнга. Хтось iнтелiгентно називае iх внутрiшнiм голосом або другим «я». У Лiзi ворушилися саме лангольери.
Звичайно, Юра не мiг знати, що з нею сталося у Москвi. Але iй-то вiд цього не легше. «Немае жодного сумнiву, що Бог створив пустелю для того, щоб ми вмiли посмiхатися деревам…» – старанно втiшала вона себе, перефразовуючи улюбленого автора.
Побачивши у вiкно бордовi головки хризантем i збентежену посмiшку Юри, який нiчого не пiдозрював, замружившись вiд сяючого по-лiтньому сонця, прихильниця «Алхiмiка» вийшла з вагона i, немов гiрку мiкстуру, одним ковтком вдихнула принаднiсть киiвського бабиного лiта. А тодi рiшуче заткнула рота своiм лангольерам.
На ii обличчя впала з неба сонячна усмiшка, i нахаба ткнулася носом в чоловiче плече, щоб заховати там всю правду про свое падiння.
Десь глибоко в шлунку ворухнулися муки совiстi… Але Лiзка ковтнула ще трохи сонячного повiтря i подумала: «Вiн класний».
– У тебе все гаразд? – спiвчутливо запитав мiж тим хлопець, дбайливо заглядаючи iй в очi.
* * *
Минуло два мiсяцi, вони одружилися. А потiм поiхали в Саратов. І Лiза на якийсь час абсолютно випала з поля мого зору.
Об'явилася подруга тiльки через пiвроку. Вона дихала радiсно в трубку, повiдомивши, що у неi народилася донька Вiкторiя.
– Вiкторiя – це означае перемога! – репетувала вона менi у вухо, нiби я могла цього не знати.
Вона, здавалося, була щаслива вiд цiеi своеi перемоги: тараторила без угаву, шумiла, ковтала слова, немов поспiшала на поiзд.
Потiм пропала ще на рiк, подорожуючи на своему батискафi заплутаним фарватером життя.





