На нашем ресурсе вы можете полностью погрузиться в мир книги «Синдром зародка» — читайте её онлайн бесплатно в полной, несокращённой версии. Если предпочитаете слушать — воспользуйтесь аудиоформатом; хотите сохранить — скачайте через торрент в fb2. Жанр произведения — Легкое чтение, Любовные романы, Современные любовные романы. Также на странице доступно подробное описание, авторская аннотация, краткое содержание и живые отзывы читателей. Мы постоянно пополняем библиотеку и улучшаем сервис, чтобы создавать лучшее пространство для всех ценителей качественной литературы.
Синдром зародка

Автор
Дата выхода
02 января 2016
🔍 Загляните за кулисы "Синдром зародка" — аннотация, авторский взгляд и ключевые моменты
Перед погружением в полный текст предлагаем познакомиться с произведением поближе. Здесь собраны авторские заметки, аннотация и краткое содержание "Синдром зародка" — всё, что поможет понять глубину замысла и подготовиться к чтению. Материалы представлены в оригинальной авторской редакции (Ані Лібро) и сохраняют аутентичность произведения. Если чего-то не хватает — сообщите нам в комментариях, и мы дополним описание. Читайте мнения других участников сообщества: их отзывы часто раскрывают скрытые смыслы и добавляют новые грани понимания. А после прочтения обязательно вернитесь сюда — ваш отзыв станет ценным вкладом в общее обсуждение книги.
Навіщо на планеті з'являються діти із зайвою хромосомою? Відповідь проста: це синдром зародка. Хвороба любові. Вірус, який знаходиться всередині кожного з нас. Маленький людський зародок, що зачепився одного разу за стінки матки, наполегливо і безкорисливо відкриває цю таємницю не тільки своєї матері, але кожній людині і навіть цілому народові. Ліза - наша сучасниця, найзвичайнісінька жінка, киянка з двома дітьми. Вона живе на Позняках, розлучена і мріє знайти чоловіка, який зробив би її щасливою. Нічого особливого, як у всіх. Робота не за фахом, необхідність виживати, бажання подолати самотність і сімейну карму незаконних народжень і невезіння. Ставши свідком самогубства незнайомої жінки, Ліза несподівано розуміє, що живе якось не так і що пов'язана з цією подією міцними нитками пам'яті і власної долі. Щоденник самогубці приводить Лізу у дитячий будинок. Поступово вона позбавляється від егоїзму і легковажності і замість пошуків обранця, який міг би дати їй щастя, пробує сама бути комусь корисною. Вона не просто заражається синдромом зародка, але відкриває для себе чудовий і рятівний сенс цього загальнолюдського захворювання, здатного зробити наше життя щасливим.
📚 Читайте "Синдром зародка" онлайн — полный текст книги доступен бесплатно
Перед вами — полная электронная версия книги "Синдром зародка", адаптированная для комфортного онлайн-чтения. Мы разбили произведение на страницы для удобной навигации, а умная система запоминает, на какой странице вы остановились — можно закрыть браузер и вернуться к чтению позже, не тратя время на поиски. Персонализируйте процесс: меняйте шрифты, размер текста и фон под свои предпочтения. Погружайтесь в мир литературы где угодно и когда угодно — любимые книги теперь всегда под рукой.
Текст книги
Дiйснiсть не дозволяе iй вдаватися до смутку i ставити крапку в життевiй драмi. Навiть якщо здаеться, що на лобi написано: «самотня i розлучена».
А втiм, в розлученнi вона вже три роки, але всупереч прогнозам Юри про ii раптову смерть i злиднi напiвголодного iснування, живе, зростае i вмирати, вiдповiдно, не збираеться. Не дочекаетеся! І на лобi у неi написаний зовсiм iнший текст: «вiльна жiнка».
Я побачила це сяюче гасло фемiнiзму в той ранок, коли вона повернулася в Киiв пiсля невдалого шлюбу, з двома маленькими дiтьми i парою валiз у руках.
У перший момент вона здалася менi якоюсь скуйовдженою, як квочка, що утримуе бiля пелени шустрих курчат.
Ми стояли, обiйнявшись, на перонi киiвського вокзалу i не наважувалися глянути одна однiй в очi.
У кожноi з нас тепер була своя жiноча iсторiя.
Я готувалася втiшати бiдолаху, пiвночi зубрила пiдбадьорюючi фрази. А коли побачила, зрозумiла, що це нi до чого. Сяйво знову здобутоi свободи нiби пiдривало ii зсередини, робило величною i невразливою.
Я раптом вiдчула, як не вистачало менi Лiзи всi цi роки. Але, крадькома вдивляючись в ii обличчя i вiдзначаючи на ньому слiди часу i досвiду, я з радiстю зрозумiла, що вона залишилася такою ж самою.
З практичноi точки зору, моя подруга була дивною людиною. Часом вкрай нудною, дрiб'язковою i навiть скупою. Але через хвилину вона могла спустити всi своi заощадження на вiдновлення старовинного Храму або лiкування самотньоi сусiдки. Вона завжди була душею компанii, вулканом iдей i одночасно вiдлюдницею, яка надовго впадае в меланхолiю. Час вiд часу вона поринала в себе, як батискаф у безодню.
У перiоди випадання з життя Лiзу краще було не займати. Бо вона вмiла кусатися, iнодi достатньо боляче. Якось примудряючись помирити непримиренних i виправдати тих, на кому вже нiкуди ставити тавро, вона хотiла знайти золоту рибку в каламутному вирi буднiв. Для цього з ентузiазмом вигадувалися якiсь чудернацькi теорii спасiння, закони i правила: «Інструкцii з упорядкування життя» (як вона iх називала).





