Ворошиловград

Схоже, водiй в'iхав у залiзну огорожу, що вiддiляла хiдники, птаховоз розвернуло i забарикадувало ним проiзд. Верхнi клiтки розсипались асфальтом, i тепер здивованi кури тусували довкола птаховоза, застрибували на капоти машин, стояли на поручнях мосту i висиджували яйця пiд колесами фур. Водiй птаховоза з мiсця пригоди вiдразу втiк. До того ж iз ключами. Довкола вантажiвки крутились два сержанти, не знаючи, що iм робити. Вони з ненавистю розганяли курей, допитуючись у свiдкiв хоча б щось про водiя.

Свiдчення були суперечливими. Хтось стверджував, нiби вiн зiстрибнув з моста у воду, хтось бачив, нiби пiдсiв до когось у фуру, а хтось пошепки переконував, що вантажiвка рухалась узагалi без водiя. Сержанти в розпачi розводили руками й намагалися зв'язатися по рацii зi штабом.

– Ну, це надовго, – сказав Льоша, переговоривши з сержантами i повернувшись до машини. – Вони хочуть десь тягач знайти. Тiльки сьогоднi вихiдний, хуя вони знайдуть.

За нами вже утворилась черга, машин ставало все бiльше.

– Може, об'iдемо? – запропонував я.

– Як? – незадоволено вiдповiв Льоша. – Тепер не виiдеш. Треба було вдома сидiти.

Раптом на капот до нас застрибнула важка вiдгодована курка. Насторожено зробила кiлька крокiв, завмерла.

– Вiсник смертi, – сказав про птаха Болiк. – Цiкаво, тут десь е магазини з холодильниками?

– Хочеш купити холодильник? – запитав його брат.

– Хочу холодноi води, – пояснив Болiк.

Льоша засигналив, птах перелякано залопотiв крилами й, перелетiвши через поручнi, шугнув у безвiсть.

Можливо, так i потрiбно вчити iх лiтати.

– Ладно, – не витримав я, – ви повертайтесь, а я пiду.

– Куди ти пiдеш? – не зрозумiв Льолiк. – Сиди. Зараз тягач вiдтягне цю штуку, розвернемось i поiдемо додому.

– iдьте самi. Я пройду пiшки, а там чимось доiду.

– Чекай, – занепокоiвся Льолiк, – нiчим ти не доiдеш.

– Доiду, – сказав я. – Завтра повернусь. Обережно на трасi.

Сержанти нервували. Один iз них пiдхопив курку i, тримаючи ii за лапу, пiддав правою з носака. Курка злетiла в повiтря, мов футбольний м'яч, перелетiла через кiлька автiвок i зникла пiд колесами. Його напарник теж розгнiвано схопив домашнього птаха, пiдкинув угору й, прийнявши на праву робочу, засадив ним у травневе небо. Я перескочив через огорожу, обiйшов птаховоз, прослизнув помiж водiями, перейшов мiст i пiшов ранковою трасою.