На нашем ресурсе вы можете полностью погрузиться в мир книги «Ольга Кобилянська» — читайте её онлайн бесплатно в полной, несокращённой версии. Если предпочитаете слушать — воспользуйтесь аудиоформатом; хотите сохранить — скачайте через торрент в fb2. Жанр произведения — Серьезное чтение, Биографии и мемуары. Также на странице доступно подробное описание, авторская аннотация, краткое содержание и живые отзывы читателей. Мы постоянно пополняем библиотеку и улучшаем сервис, чтобы создавать лучшее пространство для всех ценителей качественной литературы.
Ольга Кобилянська
0 баллов
0 мнений
1 чтение
Автор
Дата выхода
20 мая 2013
🔍 Загляните за кулисы "Ольга Кобилянська" — аннотация, авторский взгляд и ключевые моменты
Перед погружением в полный текст предлагаем познакомиться с произведением поближе. Здесь собраны авторские заметки, аннотация и краткое содержание "Ольга Кобилянська" — всё, что поможет понять глубину замысла и подготовиться к чтению. Материалы представлены в оригинальной авторской редакции (Володимир Вознюк) и сохраняют аутентичность произведения. Если чего-то не хватает — сообщите нам в комментариях, и мы дополним описание. Читайте мнения других участников сообщества: их отзывы часто раскрывают скрытые смыслы и добавляют новые грани понимания. А после прочтения обязательно вернитесь сюда — ваш отзыв станет ценным вкладом в общее обсуждение книги.
Описание книги
Ольга Кобилянська (1863—1942) – відома українська письменниця демократичного напряму. Її творча спадщина велика і різноманітна: поезії в прозі, новели, оповідання, повісті, романи.
Однією з проблем, які глибоко її хвилювали, була доля жінки, її право на освіту, працю, на громадське життя. Кобилянська однією з перших в українській літературі звернулася до теми рівноправ'я чоловіків і жінок, торкалася письменниця й теми «інтелігенція і народ», тому вона мала повне право сказати про себе: «Одна праця, одне перо та власне моє “я” зробили мене тим, чим я є, – робітницею свого народу».
📚 Читайте "Ольга Кобилянська" онлайн — полный текст книги доступен бесплатно
Перед вами — полная электронная версия книги "Ольга Кобилянська", адаптированная для комфортного онлайн-чтения. Мы разбили произведение на страницы для удобной навигации, а умная система запоминает, на какой странице вы остановились — можно закрыть браузер и вернуться к чтению позже, не тратя время на поиски. Персонализируйте процесс: меняйте шрифты, размер текста и фон под свои предпочтения. Погружайтесь в мир литературы где угодно и когда угодно — любимые книги теперь всегда под рукой.
Текст книги
Зi збереженого донинi, датованого 29 червня 1889 року, «Службового листка» батька О. Кобилянськоi довiдуемося: 29 травня 1842 року вiн став присяжним домiнiкальним писарем у кiлькох буковинських селах. Цi функцii виконував по 9 вересня 1849 року. Згодом, склавши попередньо вiдповiднi «правничi iспити», понад 4 роки – мандатор i суддя в буковинських селах Станiвцi, Теодорешти, Солонець, Захарешти i Банилiв. 30 вересня 1855 року Кобилянського призначають повiтовим канцеляристом при повiтовому управлiннi в мiстi Гура-Гумора.
Тут будет реклама 1
Цю ж посаду вiн обiймав з 3 вересня 1868 року по 30 березня 1873 року в Сучавi (повiтове мiсто в Пiвденнiй Буковинi, нинi на територii Румунii), пiсля чого понад два роки був повiтовим судовим секретарем повiтового суду в Садгорi (нинi – район мiста Чернiвцi) та Кiмполунзi (Румунiя). 26 травня 1873 року декретом № 4012 Вищого крайового суду у Львовi йому надають звання судового секретаря одинадцятого рангу, а з 13 червня 1875 року за вказiвкою Чернiвецькоi крайовоi президii призначають повiтовим секретарем при староствi в Кiмполунзi, де вiн працював аж до виходу на пенсiю в липнi 1889 року.Тут будет реклама 2
Загальний трудовий стаж Юлiана Яковича становив 47 рокiв, 1 мiсяць i 2 днi.
Звертаемо увагу на службовi перемiщення не тiльки для того, щоби знати, коли i на якiй посадi працював глава родини, але й для з'ясування того, де пiсля народження мешкала майбутня письменниця, адже, крiм часу виконання Ю. Кобилянським службових обов'язкiв у Садгорi (дружина й дiти залишалися у Сучавi), iз ним постiйно перебувала i його сiм'я.
Тут будет реклама 3
По материнськiй лiнii, читаемо в автобiографii «Про себе саму», дiд письменницi – Йосип Вернер – був далеким родичем нiмецького драматурга-романтика Захари Вернера (1768—1823). У 18-рiчному вiцi Йосип зi своiм батьком, колишнiм фабрикантом, потрапив у Галичину. Згодом разом з одним своiм товаришем став орендарем невеличкого буковинського села Димка (нинi село Глибоцького району Чернiвецькоi областi).
Тут будет реклама 4
Батько ж його, тобто прадiд О. Кобилянськоi, повернувся додому, як пише письменниця: «Здаеться, до Познанi, звiдки вiдвiдував ще раз або й два свого сина Йосифа». Незабаром спiльник И. Вернера, «ошукавши його славно, втiк до Галичини, а вiн купив собi за чесно запрацьований грiш невеличкий шматок землi й розгаздувався на нiй тут же, в Димцi, де й жили з жiнкою до кiнця життя свого».
Родина бабусi О. Кобилянськоi – Луцii Кучмаевськоi – походила з Польщi.
Мнения
О книге «Ольга Кобилянська» ещё никто не оставил отзыв — у вас есть шанс стать первым, чьё мнение задаст тон всему обсуждению! Поделитесь впечатлениями, эмоциями, замечаниями или рекомендациями. Ваш отзыв не только добавит живого голоса к произведению, но и поможет будущим читателям понять, стоит ли им открыть эту книгу. Не держите мысли при себе — ваше слово имеет значение!
