На нашем ресурсе вы можете полностью погрузиться в мир книги «Ольга Кобилянська» — читайте её онлайн бесплатно в полной, несокращённой версии. Если предпочитаете слушать — воспользуйтесь аудиоформатом; хотите сохранить — скачайте через торрент в fb2. Жанр произведения — Серьезное чтение, Биографии и мемуары. Также на странице доступно подробное описание, авторская аннотация, краткое содержание и живые отзывы читателей. Мы постоянно пополняем библиотеку и улучшаем сервис, чтобы создавать лучшее пространство для всех ценителей качественной литературы.
Ольга Кобилянська
0 баллов
0 мнений
1 чтение
Автор
Дата выхода
20 мая 2013
🔍 Загляните за кулисы "Ольга Кобилянська" — аннотация, авторский взгляд и ключевые моменты
Перед погружением в полный текст предлагаем познакомиться с произведением поближе. Здесь собраны авторские заметки, аннотация и краткое содержание "Ольга Кобилянська" — всё, что поможет понять глубину замысла и подготовиться к чтению. Материалы представлены в оригинальной авторской редакции (Володимир Вознюк) и сохраняют аутентичность произведения. Если чего-то не хватает — сообщите нам в комментариях, и мы дополним описание. Читайте мнения других участников сообщества: их отзывы часто раскрывают скрытые смыслы и добавляют новые грани понимания. А после прочтения обязательно вернитесь сюда — ваш отзыв станет ценным вкладом в общее обсуждение книги.
Описание книги
Ольга Кобилянська (1863—1942) – відома українська письменниця демократичного напряму. Її творча спадщина велика і різноманітна: поезії в прозі, новели, оповідання, повісті, романи.
Однією з проблем, які глибоко її хвилювали, була доля жінки, її право на освіту, працю, на громадське життя. Кобилянська однією з перших в українській літературі звернулася до теми рівноправ'я чоловіків і жінок, торкалася письменниця й теми «інтелігенція і народ», тому вона мала повне право сказати про себе: «Одна праця, одне перо та власне моє “я” зробили мене тим, чим я є, – робітницею свого народу».
📚 Читайте "Ольга Кобилянська" онлайн — полный текст книги доступен бесплатно
Перед вами — полная электронная версия книги "Ольга Кобилянська", адаптированная для комфортного онлайн-чтения. Мы разбили произведение на страницы для удобной навигации, а умная система запоминает, на какой странице вы остановились — можно закрыть браузер и вернуться к чтению позже, не тратя время на поиски. Персонализируйте процесс: меняйте шрифты, размер текста и фон под свои предпочтения. Погружайтесь в мир литературы где угодно и когда угодно — любимые книги теперь всегда под рукой.
Текст книги
Тiльки одного разу, за словами письменницi, запитала, що ото вона так багато пише, а коли Ольга (творила якраз одну зi своiх новел), не знаючи, куди подiтися вiд сорому, вiдповiла, що нiчого, то мати сказала: «Чи то буде потрiбне для чогось, що стiльки пишеш?». «І бiльше нiколи не допитувалась, не забороняла. Добра була! Добра i мудра», – констатувала О. Кобилянська. Можна здогадуватися, що тодi для дiвчини поведiнка матерi не тiльки сприяла, а можливо, i благословила на творчiсть. Такий здогад пiдсилюють рядки з того ж таки нарису «Доля»: «Марiя, сама жадна духового корму, кинулась на книжки.
Тут будет реклама 1
Читала вдень i ночею. Можна сказати ночами читала <…> І тайком… мало-помало, а потiм чимраз частiш почали появлятися в ii дневнику стихи. Їi мати – незвичайно розумна i добра жiнка, одна з постатей бiблiйних… – не спиняла ii нiколи в читаннi. Чомусь iнстинктом своiм материнським, вiщим… вiдгадувала, що книжки мають стати саме тiй ii дитинi одиноким прибiжищем на свiтi…»
О. Кобилянська була вiруючою людиною.
Тут будет реклама 2
Це засвiдчила своiм життям i творчiстю, але вiрила своерiдно. Їй не можна приписати нi релiгiйного фанатизму, нi атеiзму, як це намагалися зробити радянськi iдеологи, трактуючи крiзь вигiдну для них призму твори письменницi «На полях», «За готар», «У св. Івана». Вона неординарно сприймала церкву й молитву. Сам процес християнськоi молитви розумiла як таiнство, що, iмовiрно, перейняла вiд матерi. В автобiографii «Про себе саму» читаемо: «Мати моя не була побожна… в звичайнiм значеннi слова.Тут будет реклама 3
Їi бачили лиш рiдко в церквi з дiтками (по бiльшiй частi – з нами двома дiвчатками), вона не мала на те часу. Зате, коли дiтвора вилетiла з хати в свято, недiлю, мов з вулiя, вона брала за молитвеник свiй i, усiвши… десь в куток якоiсь софи, почала молитися. Тодi нiхто з дiтей не переривав мамi мольбу. А коли хто й переходив припадком коло неi… звiльняв ходу й вiдходив уже на пальцях: мама молилася [видiлено О. Кобилянською. – В. В.]. Не дивилася на нiкого… й не говорила… бувала тодi якась така iнша, така, як свята».Тут будет реклама 4
Тож природно, що О. Кобилянська, реагуючи на закиди про те, що вона, мовляв, не ходить до церкви, писала в листi до О.Маковея вiд 21 квiтня 1899 року: «Се правда, що я тут не ходжу до церкви, але як я на силi – я ходжу. Я не можу з великою публiкою враз молитися [пiдкреслення наше. – В. В.], але се, може, тяжко такому поняти, котрий цiле свое життя комедiю грае».
Марiя Кобилянська померла 17 вересня 1906 року.
Мнения
О книге «Ольга Кобилянська» ещё никто не оставил отзыв — у вас есть шанс стать первым, чьё мнение задаст тон всему обсуждению! Поделитесь впечатлениями, эмоциями, замечаниями или рекомендациями. Ваш отзыв не только добавит живого голоса к произведению, но и поможет будущим читателям понять, стоит ли им открыть эту книгу. Не держите мысли при себе — ваше слово имеет значение!
