На нашем ресурсе вы можете полностью погрузиться в мир книги «Одіссея практиканта» — читайте её онлайн бесплатно в полной, несокращённой версии. Если предпочитаете слушать — воспользуйтесь аудиоформатом; хотите сохранить — скачайте через торрент в fb2. Жанр произведения — Серьезное чтение, Биографии и мемуары. Также на странице доступно подробное описание, авторская аннотация, краткое содержание и живые отзывы читателей. Мы постоянно пополняем библиотеку и улучшаем сервис, чтобы создавать лучшее пространство для всех ценителей качественной литературы.
Одіссея практиканта
0 баллов
0 мнений
2 чтения
Автор
Дата выхода
29 декабря 2017
🔍 Загляните за кулисы "Одіссея практиканта" — аннотация, авторский взгляд и ключевые моменты
Перед погружением в полный текст предлагаем познакомиться с произведением поближе. Здесь собраны авторские заметки, аннотация и краткое содержание "Одіссея практиканта" — всё, что поможет понять глубину замысла и подготовиться к чтению. Материалы представлены в оригинальной авторской редакции (Володимир Кривенко) и сохраняют аутентичность произведения. Если чего-то не хватает — сообщите нам в комментариях, и мы дополним описание. Читайте мнения других участников сообщества: их отзывы часто раскрывают скрытые смыслы и добавляют новые грани понимания. А после прочтения обязательно вернитесь сюда — ваш отзыв станет ценным вкладом в общее обсуждение книги.
Описание книги
Зустрічаючись з друзями, згадуючи минуле, як правило, питаємо і друзів і себе: — А чи справді то було? — А чи справді ті події траплялись саме з нами? — Наче зовсім нещодавно… а й справді, коли ж то було? — Та вже років 30… 40… 50… минуло… — Та бути ж такого не може! Це ж було, наче, вчора! — Ну, не вчора, навіть не позавчора, але ж було! І було саме з нами… Найяскравіше згадується те, що, на той час, трапилось вперше, тоді, коли ще не притупилось гостре відчуття новизни. Це невеличке оповідання-спогад про те як починалась моя довга дорога в якості налагоджувальника, що пролягла Україною, тодішнім Союзом, закордоном… Спогади… спогади… Наші спогади найбільш дошкуляють, на жаль, нашим найближчим, бо вони, бідні, вже чули-перечули ці історії десятки, а може й сотні раз… Так моя теща нещадно обривала спогади мого тестя про війну, полон, концтабір, бо нецікаво було їй ще і ще раз те слухати. Так само і мене і всіх нас обривають наші, стомлені нашими спогадами, найближчі… — «Кому потрібні твої спогади?»… Колись спитав я, я свого, на жаль, вже покійного, друга дитинства: — Порадь, друже, як реагувати на це образливо-болюче питання, що відповісти? — А так і скажи, — відповів він. — Так і скажи, — «Це потрібно мені!» — Чи не буде це виявом егоїзму з мого боку? — «Я хочу… мені потрібно… Терпіть мене»… — Ну, по-перше, — це яскравий вияв егоїзму, не так з твого, як з їх боку, а по-друге — не ставай на горло своїй пісні. Можливо комусь буде не лише цікаво, але й корисно пройти з тобою пліч-о-пліч, бодай кілька метрів, мирними «шляхами твоєї бойової слави» — не лишай їх такої можливості! Отже, шановні мої читачі, запрошую вас в ті, вже далекі шестидесяті… в мою юність.
📚 Читайте "Одіссея практиканта" онлайн — полный текст книги доступен бесплатно
Перед вами — полная электронная версия книги "Одіссея практиканта", адаптированная для комфортного онлайн-чтения. Мы разбили произведение на страницы для удобной навигации, а умная система запоминает, на какой странице вы остановились — можно закрыть браузер и вернуться к чтению позже, не тратя время на поиски. Персонализируйте процесс: меняйте шрифты, размер текста и фон под свои предпочтения. Погружайтесь в мир литературы где угодно и когда угодно — любимые книги теперь всегда под рукой.
Текст книги
Водiй уважно подивився на нас, але ми не проголосували – ми ж економимо!..
Близько години ми отак, на спецi, в пилюцi, семафорили i я вже ладен був повернутися до автостанцii, кинувши Едiка з його «наукою», коли на порожнiй трасi з'явилася «Победа» яскравого жовтогарячого кольору. Пам'ятаючи Едiкову умову щодо легковикiв, я не вiдреагував на ii наближення, але в Едiка терпець урвався. Вiн зненацька задрiботiв ногами та замахав вiльною рукою, виконуючи якийсь шаманський танок з сумкою замiсть бубна. Машина йшла з досить великою швидкiстю, але камлання подiяло i, прокотившись ще кiлька десяткiв метрiв, «Победа» зупинилася.
Тут будет реклама 1
Звiдки й сили взялися! Едiк, здимаючи куряву, помчав до машини. Я бачив, що в салонi е люди i тому, без всякоi надii, тягнучи осоружну сумку, теж поволi почвалав до «Победи». Едiк, вiдкрив заднi дверцята, щось спитав у водiя, а потiм, обiйнявши сумку обома руками, притиснувши ii, як рiдну, до живота, полiз задом на сидiння i, вже закриваючи дверцята, гукнув менi, що мiсць нема, i що вiн буде чекати НАС в готелi… Хряпнули дверцята i я лишився, як вночi в готелi, знову один… «Берлин рушив, а Івася курява покрила…» – чомусь згадалась поема Шевченка…
– От, гад! І ж це вже вдруге пiдряд! Якось втомлено-беззлобно подумав я.
Тут будет реклама 2
Хоч би сумку мою забрав, все ж легше було б! А втiм, навiть добре, що сумка зi мною. Я ж з ранку, не те, щоб поснiдати – води нi краплi не випив, а у мене там i пачка печива i пляшка ситра, ще Киева. Було вже за полудень. Я примостився бiля придорожнього стовпчика на бетоннiй плитi, що, чомусь, лежала поруч i, вже не звертаючи уваги на автомобiлi, заходився дiставати своi припаси.Тут будет реклама 3
Не встиг я ще добути iх, як вiдчув, що за моею спиною зупинилась машина. Озирнувся – газон з будкою. І водiй i пасажир в мiлiцiйних кашкетах… Незнайомi… Пронеслась думка: – може я щось не те, чи не там роблю??? Але мiлiцiонер з лейтенантськими погонами, через вiконце з опущеним склом доброзичливо запитав:
– Тобi куди, хлопче?
– Менi, товариш лейтенант, до Веселинова треба, вже годину голосую – нiхто не бере… А у мене ж вiдрядження, – про всяк випадок, додав я.
Тут будет реклама 4
– О-о-о, чудово! Ми якраз туди. Тобi на завод, чи до готелю?
– До готелю. Влаштуюсь i на завод.
– Добре, сiдай! І тицьнув великим пальцем правоi руки позад себе в сторону будки. Я радо пiдхопив свою напiврозкриту сумку i пiдбiг до розчинених дверей фургона. З дверей визирнув усмiхнений сержант, простягаючи руку за моею сумкою.
Мнения
О книге «Одіссея практиканта» ещё никто не оставил отзыв — у вас есть шанс стать первым, чьё мнение задаст тон всему обсуждению! Поделитесь впечатлениями, эмоциями, замечаниями или рекомендациями. Ваш отзыв не только добавит живого голоса к произведению, но и поможет будущим читателям понять, стоит ли им открыть эту книгу. Не держите мысли при себе — ваше слово имеет значение!
Другие книги автора
Если «Одіссея практиканта» пришлась вам по душе, самое время открыть для себя другие работы Володимир Кривенко! В этой подборке — только произведения того же автора, чтобы вы могли глубже погрузиться в его творческий мир и насладиться схожим стилем, темами и атмосферой. Возможно, следующая книга станет для вас ещё более ярким открытием.
