На нашем ресурсе вы можете полностью погрузиться в мир книги «Мер сидить на смерті» — читайте её онлайн бесплатно в полной, несокращённой версии. Если предпочитаете слушать — воспользуйтесь аудиоформатом; хотите сохранить — скачайте через торрент в fb2. Жанр произведения — Легкое чтение, Ужасы / мистика, Мистика. Также на странице доступно подробное описание, авторская аннотация, краткое содержание и живые отзывы читателей. Мы постоянно пополняем библиотеку и улучшаем сервис, чтобы создавать лучшее пространство для всех ценителей качественной литературы.
Мер сидить на смерті
0 баллов
0 мнений
1 чтение
Автор
Жанр
Дата выхода
05 мая 2016
🔍 Загляните за кулисы "Мер сидить на смерті" — аннотация, авторский взгляд и ключевые моменты
Перед погружением в полный текст предлагаем познакомиться с произведением поближе. Здесь собраны авторские заметки, аннотация и краткое содержание "Мер сидить на смерті" — всё, что поможет понять глубину замысла и подготовиться к чтению. Материалы представлены в оригинальной авторской редакции (Андрій Процайло) и сохраняют аутентичность произведения. Если чего-то не хватает — сообщите нам в комментариях, и мы дополним описание. Читайте мнения других участников сообщества: их отзывы часто раскрывают скрытые смыслы и добавляют новые грани понимания. А после прочтения обязательно вернитесь сюда — ваш отзыв станет ценным вкладом в общее обсуждение книги.
Андрій Процайло (нар. 1975 р.) – український письменник, лауреат міжнародного літературного конкурсу «Коронація слова-2014» (друга премія). Народився в селі Липники на Львівщині. Закінчив Самбірське педагогічне училище, Львівський національний університет ім. Івана Франка, Львівський державний аграрний університет, Український Вільний Університет (Мюнхен, Німеччина). Мешкає у Львові. У видавництві «Фоліо» 2014 року вийшов друком роман письменника «Привид безрукого ката».
Мер Львова осідлав смерть і дійняв її до живого. Бо вона й гадки не мала ділитися своїми секретами. Хотіла взяти місто тихо і без проблем. Адже 15 квітня 2015 року – час змови! Місто Лева, стародавній прекрасний Львів, має померти – так вирішили привиди! Гіршої біди місто не знало від заснування. Чому його потайки від людей треба стерти з лиця землі і хто в цьому винен – проблема не лишень українського красеня. Леву Безрукому знову доводиться рятувати світ. І це не перебільшення. Бо ціною тепер є не тільки звільнення однієї неприкаяної душі. На шальках терезів – свобода! Пітьма прагне раз і назавжди вкрасти в світу сонце!..
У час, коли Земля нарешті усвідомила, що її епіцентр – Україна, це не дивина…
📚 Читайте "Мер сидить на смерті" онлайн — полный текст книги доступен бесплатно
Перед вами — полная электронная версия книги "Мер сидить на смерті", адаптированная для комфортного онлайн-чтения. Мы разбили произведение на страницы для удобной навигации, а умная система запоминает, на какой странице вы остановились — можно закрыть браузер и вернуться к чтению позже, не тратя время на поиски. Персонализируйте процесс: меняйте шрифты, размер текста и фон под свои предпочтения. Погружайтесь в мир литературы где угодно и когда угодно — любимые книги теперь всегда под рукой.
Текст книги
Марi вже давно так не тiшилась. У неi аж сльози виступили зi смiху.
– Перестаньте! – благала. – Давайте до справи. Бо я не витримаю. І Ганнуся вдома з панi Стефою.
Безрукий вийняв з кишенi шкарпетку, зi шкарпетки – клаптик паперу.
– Оце все, що я змiг… зафiксувати… – І поклав папiрець перед трьома парами очей на вже прибраний столик. – Сам ще не дивився, – пояснив Борисовi.
Жарти випарувались. Борис з неперевершеного балакуна вмить умiв перевтiлюватися у досвiдченого дослiдника. Вiн свердлив дивний текст, як хробак проточуе вихiд на волю.
Тут будет реклама 1
Чоло його було зморщене, як у столiтнього дiдугана. Марi бiльше дивилася на вундеркiнда, анiж на незрозумiле послання, поспiхом зафiксоване Левом.
– Я це писав, але я нiчого не розумiю, – скрушно зiзнався Безрукий. Марi своiм пальчиком, притуленим до губ, попросила чоловiка помовчати.
– Леве Львовичу, у вас помирае видатний вчений! – випалив шокований Борис.
– Я взагалi-то… вчений… – промимрив ображений Лев.
– О, перепрошую… Я мав на увазi – справжнiй.
Тут будет реклама 2
А не якийсь там кабiнетний, паперовий… Так от: послання дiйсно iнтригуе… Такого хвороблива уява не придумае… Зараз я вам тут його на серветцi розшифрую…
– У мене е блокнот. І ручка… – заметушилася Марi.
– Це змiсту не змiнить. Але буде зручнiше. Погоджуюсь… – Борис акуратним почерком почав писати. Був сама зосередженiсть:
«Коли зберуться всi часи в один,
Затопчуть душу лева кам’яного
Його грiхи, що в мороцi воскреснуть,
І паде мiсто мертве в лiгво змiя…» —
написав вiн.
Тут будет реклама 3
Дав прочитати Левовi i Марi. Вони нiчого не могли втямити. Текст для них був набором слiв.
– Нуль, – мовив Безрукий. Марi очима пiдтвердила – «нуль».
– Це нормально. Адже таемницi для того й iснують, щоб iх у потi чола розгадували, а не щоб вони лягали перед вами, як вареники на тарiлцi… Слухайте моi мiркування… Прiзвище нашого мера – Юрiй Змiеборець. Захисником Львова е Юрiй Змiеборець. Останнi застереження, що мер сидить на смертi, – це натяк, де треба шукати послання.
Тут будет реклама 4
Лист ката – окрема iсторiя. Пiдказка Левовi Львовичу. Який, до речi, зробив неможливе – вiн дiстав текст послання. Кепкування тут нiякого. Ви – молодець, Леве Львовичу! Такою iнтуiцiею, як у вас, сумнiваюся, що володiють ангели… З програми-мiнiмум ви витиснули все! До крапельки!.. Тепер, коли ми маемо текст старовинного послання, можна ставити запитання. Правильнiше сказати, тепер треба ставити собi завдання. І виконувати iх. Крок за кроком. У мене е iдеi.
Мнения
О книге «Мер сидить на смерті» ещё никто не оставил отзыв — у вас есть шанс стать первым, чьё мнение задаст тон всему обсуждению! Поделитесь впечатлениями, эмоциями, замечаниями или рекомендациями. Ваш отзыв не только добавит живого голоса к произведению, но и поможет будущим читателям понять, стоит ли им открыть эту книгу. Не держите мысли при себе — ваше слово имеет значение!
