На нашем ресурсе вы можете полностью погрузиться в мир книги «Мер сидить на смерті» — читайте её онлайн бесплатно в полной, несокращённой версии. Если предпочитаете слушать — воспользуйтесь аудиоформатом; хотите сохранить — скачайте через торрент в fb2. Жанр произведения — Легкое чтение, Ужасы / мистика, Мистика. Также на странице доступно подробное описание, авторская аннотация, краткое содержание и живые отзывы читателей. Мы постоянно пополняем библиотеку и улучшаем сервис, чтобы создавать лучшее пространство для всех ценителей качественной литературы.
Мер сидить на смерті
0 баллов
0 мнений
1 чтение
Автор
Жанр
Дата выхода
05 мая 2016
🔍 Загляните за кулисы "Мер сидить на смерті" — аннотация, авторский взгляд и ключевые моменты
Перед погружением в полный текст предлагаем познакомиться с произведением поближе. Здесь собраны авторские заметки, аннотация и краткое содержание "Мер сидить на смерті" — всё, что поможет понять глубину замысла и подготовиться к чтению. Материалы представлены в оригинальной авторской редакции (Андрій Процайло) и сохраняют аутентичность произведения. Если чего-то не хватает — сообщите нам в комментариях, и мы дополним описание. Читайте мнения других участников сообщества: их отзывы часто раскрывают скрытые смыслы и добавляют новые грани понимания. А после прочтения обязательно вернитесь сюда — ваш отзыв станет ценным вкладом в общее обсуждение книги.
Андрій Процайло (нар. 1975 р.) – український письменник, лауреат міжнародного літературного конкурсу «Коронація слова-2014» (друга премія). Народився в селі Липники на Львівщині. Закінчив Самбірське педагогічне училище, Львівський національний університет ім. Івана Франка, Львівський державний аграрний університет, Український Вільний Університет (Мюнхен, Німеччина). Мешкає у Львові. У видавництві «Фоліо» 2014 року вийшов друком роман письменника «Привид безрукого ката».
Мер Львова осідлав смерть і дійняв її до живого. Бо вона й гадки не мала ділитися своїми секретами. Хотіла взяти місто тихо і без проблем. Адже 15 квітня 2015 року – час змови! Місто Лева, стародавній прекрасний Львів, має померти – так вирішили привиди! Гіршої біди місто не знало від заснування. Чому його потайки від людей треба стерти з лиця землі і хто в цьому винен – проблема не лишень українського красеня. Леву Безрукому знову доводиться рятувати світ. І це не перебільшення. Бо ціною тепер є не тільки звільнення однієї неприкаяної душі. На шальках терезів – свобода! Пітьма прагне раз і назавжди вкрасти в світу сонце!..
У час, коли Земля нарешті усвідомила, що її епіцентр – Україна, це не дивина…
📚 Читайте "Мер сидить на смерті" онлайн — полный текст книги доступен бесплатно
Перед вами — полная электронная версия книги "Мер сидить на смерті", адаптированная для комфортного онлайн-чтения. Мы разбили произведение на страницы для удобной навигации, а умная система запоминает, на какой странице вы остановились — можно закрыть браузер и вернуться к чтению позже, не тратя время на поиски. Персонализируйте процесс: меняйте шрифты, размер текста и фон под свои предпочтения. Погружайтесь в мир литературы где угодно и когда угодно — любимые книги теперь всегда под рукой.
Текст книги
Зараз знову примчиться мер. У нього як не безсоння, то ще щось. Себе мучить i людям спокою не мае.
Головний привид Львова вимкнув комп’ютер. Сьогоднi опiвночi вiн зустрiнеться з кандидатами, побалакае… Якщо буде взаемна згода, скеруе кандидатури на затвердження в головний офiс. Дали енергiю, тож хочуть бути в курсi ii використання. І немае на те ради…
Домовина пiдiйшов до столу мера. Зiбрав у кулак енергiю, взяв ручку. У записнику Змiеборця зробив першу нотатку нового дня. «Смерть Львову!» – написав. І безсило опустився на крiсло.
Тут будет реклама 1
Що не кажи, а користування матерiальними речами забирало в Домовини цiлi пiдземелля сил… Та нехай… Зате у мертвому мiстi пануватимуть лише вони, привиди!..
9
– І що?.. – запитав мер доцента.
Безрукий безпорадно тер своiм обрубком долоню. Дивився на ратушу, що нагадувала йому дракона. На збентеженого директора музею, якого крiсло дракона лякало вже давно. На змерзлого сторожа, якому зiпсували змiну. Що мав вiдповiсти?..
– Вибачте, – сказав винувато, очiкуючи докорiв.
Тут будет реклама 2
– Не треба, – мер на прощання затримав Левову руку. – Ви ж добре знаете, що перед нашими незрячими очима вiдбувалася змова проти Львова.
– Так… – Безрукого часто пiдводили очi, його iнколи пiдводили вуха. Але нiколи – нiс. Нюх вiн мав натренований. Запах привида витав у музеi. Вперемiш зi смертю…
– Чекаю подальших iнструкцiй. – Юрiй Данилович натякнув Безрукому, що хотiв би бути в курсi справи, якщо привиди ще дадуть про себе знати, бо яким би вiн реалiстом не був, як би не боровся за технiчний прогрес, але сидiти на смертi не хотiв… Неприемно, навiть коли ти смертi не бачиш… А позаяк усi великi люди – забобоннi, то завтра пiд час черговоi сесii вiн стоятиме… За трибуною.
Тут будет реклама 3
Щоб проаналiзувати виконання бюджету. Бо казна – така штука, що любить контроль…
Безрукий вiдмовився вiд пропозицii мера пiдкинути його додому на службовому авто.
– Дякую. Я пройдусь…
– Уже пiзно…
– Вдома буде ще гiрше. Дорогою спробую навести хоч якийсь порядок у головi.
Тут будет реклама 4
Хоч пилюку протру…
Нiч знала Безрукого, як облупленого. Стiльки кровi, скiльки вiн iй зiпсував своiми безглуздими блуканнями, не випивають навiть ненаситнi упирi… Нiч давно мала завдання не спускати з божевiльного доцента ока. Що вiн за такий екземпляр, що шеф наказав за ним постiйно наглядати?.. Нiчого пiдозрiлого нiчка за Левом Львовичем не помiчала. Звичайнiсiнький сновида, що топче лише брукiвку та асфальт. На висоту не рветься, по дротах не ходить.
Мнения
О книге «Мер сидить на смерті» ещё никто не оставил отзыв — у вас есть шанс стать первым, чьё мнение задаст тон всему обсуждению! Поделитесь впечатлениями, эмоциями, замечаниями или рекомендациями. Ваш отзыв не только добавит живого голоса к произведению, но и поможет будущим читателям понять, стоит ли им открыть эту книгу. Не держите мысли при себе — ваше слово имеет значение!
