На нашем ресурсе вы можете полностью погрузиться в мир книги «Іловайськ. Розповіді про справжніх людей» — читайте её онлайн бесплатно в полной, несокращённой версии. Если предпочитаете слушать — воспользуйтесь аудиоформатом; хотите сохранить — скачайте через торрент в fb2. Жанр произведения — Серьезное чтение, Современная проза, Книги о войне. Также на странице доступно подробное описание, авторская аннотация, краткое содержание и живые отзывы читателей. Мы постоянно пополняем библиотеку и улучшаем сервис, чтобы создавать лучшее пространство для всех ценителей качественной литературы.
Іловайськ. Розповіді про справжніх людей

Автор
Дата выхода
28 мая 2016
🔍 Загляните за кулисы "Іловайськ. Розповіді про справжніх людей" — аннотация, авторский взгляд и ключевые моменты
Перед погружением в полный текст предлагаем познакомиться с произведением поближе. Здесь собраны авторские заметки, аннотация и краткое содержание "Іловайськ. Розповіді про справжніх людей" — всё, что поможет понять глубину замысла и подготовиться к чтению. Материалы представлены в оригинальной авторской редакции (Євген Положій) и сохраняют аутентичность произведения. Если чего-то не хватает — сообщите нам в комментариях, и мы дополним описание. Читайте мнения других участников сообщества: их отзывы часто раскрывают скрытые смыслы и добавляют новые грани понимания. А после прочтения обязательно вернитесь сюда — ваш отзыв станет ценным вкладом в общее обсуждение книги.
Описание книги
Євген Положій (м. Суми), 47 років – відомий журналіст і письменник. У видавництві «Фоліо» вийшли його романи «Потяг», Мері та її аеропорт», «Дядечко на ім’я Бог», «Вежі мовчання», «Юрій Юрійович, улюбленець жінок», «Риб’ячі діти».
«Іловайськ» – книга про мужність неймовірний героїзм і людяність українських солдат і офіцерів, бійців добровольчих батальйонів, батальйонів теробороны, всіх тих, хто опинився в кінці серпня 2014 року в «Іловайському котлі», що став найбільшою поразкою української армії в ході війни на сході. Це чесна книга про війну, яка, як відомо, нікого ще не зробила краще, натомість, серед крові, вогню та заліза люди залишаються людьми.
Автор почув історії близька сотні учасників Іловайської трагедії, книга побудована на реальних подіях. Тим не менше, просимо вважати всі збіги імен, прізвищ та позивних випадковими.
📚 Читайте "Іловайськ. Розповіді про справжніх людей" онлайн — полный текст книги доступен бесплатно
Перед вами — полная электронная версия книги "Іловайськ. Розповіді про справжніх людей", адаптированная для комфортного онлайн-чтения. Мы разбили произведение на страницы для удобной навигации, а умная система запоминает, на какой странице вы остановились — можно закрыть браузер и вернуться к чтению позже, не тратя время на поиски. Персонализируйте процесс: меняйте шрифты, размер текста и фон под свои предпочтения. Погружайтесь в мир литературы где угодно и когда угодно — любимые книги теперь всегда под рукой.
Текст книги
Раз знайшов у собi сили пiднятися i по стiнцi доповзти до моргу, значить, зможе чинити опiр, розсердити ворогiв, довести iх до стану ненавистi, щоб застрелили тут, прямо в лiкарнi. Вiн не мiг собi уявити, як вiн сидить у пiдвалi, i щодня до нього приходять виродки i ламають залiзною трубою кiстки, прострiлюють колiна, давлять клiщами пальцi, дзвонять додому дружинi, доньцi, матерi – це найскладнiше випробування, найболiснiше, – i змушують благати про помилування. З такими думками Кабан вiдключився.
Розбудила його Нюся.
– Фартовий ти, Сiрий. Пiшли вони. Пiвлiкарнi перевернули, на медсестер i лiкарiв накричали, а тi й самi не втямлять, куди ти подiвся: був ось п’ять хвилин тому, лежав на лiжку – i немае! Тобi б потрiбно на процедури сходити, не можна лiкування переривати, сам ти не скоро одужаеш. Я тут недалеко мiсцину обладнала, але потрiбно в лiкарню повернутися.
– А тут нiяк?
– Тут лише тi, кому процедури вже не допоможуть. Тепер безпечно, я ж кажу – пiшли вони. Якщо повернуться, менi з санпропускника подзвонять.
– Скажи, а ти чому менi допомагаеш?
– Я всiм солдатам допомагаю. Сюди багато украiнцiв потрапляло, стiльки вас вже бачила, бiдолашних. І кум у мене прикордонник, в Амвросiiвському загонi контрактник, пiшов учора на Марiуполь. Руслан Дейнека, ти повинен знати.
– Ми з мiсцевими прикордонниками рiдко перетиналися.
– За Украiну, звичайно.
– І багато людей у лiкарнi за Украiну?
– Двое. Я i подруга моя Вiкуся, бiльше нiкого. Може, ще Женя-iнтерн, вiн завжди за того, за кого i Вiкуся.
З цiеi митi життя Кабана устаткувалося: ночував вiн у морзi, на дальнiй нижнiй поличцi, подалi вiд входу, де вiкна входили в землю чи не повнiстю, а вдосвiта заповзав пiд гору трупiв i перечiкував уявнi i реальнi облави – сепаратисти не втомлювалися його шукати днiв сiм-вiсiм.




