На нашем ресурсе вы можете полностью погрузиться в мир книги «Іловайськ. Розповіді про справжніх людей» — читайте её онлайн бесплатно в полной, несокращённой версии. Если предпочитаете слушать — воспользуйтесь аудиоформатом; хотите сохранить — скачайте через торрент в fb2. Жанр произведения — Серьезное чтение, Современная проза, Книги о войне. Также на странице доступно подробное описание, авторская аннотация, краткое содержание и живые отзывы читателей. Мы постоянно пополняем библиотеку и улучшаем сервис, чтобы создавать лучшее пространство для всех ценителей качественной литературы.
Іловайськ. Розповіді про справжніх людей
0 баллов
0 мнений
2 чтения
Автор
Дата выхода
28 мая 2016
🔍 Загляните за кулисы "Іловайськ. Розповіді про справжніх людей" — аннотация, авторский взгляд и ключевые моменты
Перед погружением в полный текст предлагаем познакомиться с произведением поближе. Здесь собраны авторские заметки, аннотация и краткое содержание "Іловайськ. Розповіді про справжніх людей" — всё, что поможет понять глубину замысла и подготовиться к чтению. Материалы представлены в оригинальной авторской редакции (Євген Положій) и сохраняют аутентичность произведения. Если чего-то не хватает — сообщите нам в комментариях, и мы дополним описание. Читайте мнения других участников сообщества: их отзывы часто раскрывают скрытые смыслы и добавляют новые грани понимания. А после прочтения обязательно вернитесь сюда — ваш отзыв станет ценным вкладом в общее обсуждение книги.
Описание книги
Євген Положій (м. Суми), 47 років – відомий журналіст і письменник. У видавництві «Фоліо» вийшли його романи «Потяг», Мері та її аеропорт», «Дядечко на ім’я Бог», «Вежі мовчання», «Юрій Юрійович, улюбленець жінок», «Риб’ячі діти».
«Іловайськ» – книга про мужність неймовірний героїзм і людяність українських солдат і офіцерів, бійців добровольчих батальйонів, батальйонів теробороны, всіх тих, хто опинився в кінці серпня 2014 року в «Іловайському котлі», що став найбільшою поразкою української армії в ході війни на сході. Це чесна книга про війну, яка, як відомо, нікого ще не зробила краще, натомість, серед крові, вогню та заліза люди залишаються людьми.
Автор почув історії близька сотні учасників Іловайської трагедії, книга побудована на реальних подіях. Тим не менше, просимо вважати всі збіги імен, прізвищ та позивних випадковими.
📚 Читайте "Іловайськ. Розповіді про справжніх людей" онлайн — полный текст книги доступен бесплатно
Перед вами — полная электронная версия книги "Іловайськ. Розповіді про справжніх людей", адаптированная для комфортного онлайн-чтения. Мы разбили произведение на страницы для удобной навигации, а умная система запоминает, на какой странице вы остановились — можно закрыть браузер и вернуться к чтению позже, не тратя время на поиски. Персонализируйте процесс: меняйте шрифты, размер текста и фон под свои предпочтения. Погружайтесь в мир литературы где угодно и когда угодно — любимые книги теперь всегда под рукой.
Текст книги
Всi щось знали. Лише ми нiчого не знали.
Що таке наш пропускний пункт? Великий прямокутний ангар, звичайна залiзна коробка з бетонною пiдлогою. Коли ввечерi почався обстрiл, ми вiдiйшли далi, в окопи, якi викопали напередоднi вночi. Земля там, як глина: тверда, ламаеться, кришиться, все, що завгодно, тiльки не копаеться – це в нас у чорноземах окопуватися легко, а там, що камiнь лопаткою довбеш. Мiнометнi обстрiли ми роздiляемо на двi категорii: «дискотека» – це 82-мiлiметровими шмаляють, так, пустощi, i «рамштайн» – це вже 120 мiлiметрiв, серйозна зброя.
Тут будет реклама 1
Мiнометники у росiян стрiляють, як снайпери – кладуть мiни з другого пострiлу прямо в башту бетееру, а в окоп, де ми сидiли, так прямо в рядок клали, як пiд ниточку. Врятувало те, що ми вирили собi, як кроти, в стiнках окопу дiагональнi нори, там i перечекали. Що кожен собi сам в цiй норi думав у цю нiч – нiхто не дiлився враженнями, та й не хотiлося, якщо чесно.
Наступного ранку, як тiльки стихло, проiхалися поглянути на «Успенку» – ангар весь у дiрках, можна замiсть решета використовувати.
Тут будет реклама 2
Стояв пропускний пункт – i немае пропускного пункту, немае державного прапора, немае кордону – заходь, дорогий брате.
Удень, вочевидь, для рiзноманiття, вiдразу пiсля обiду, почали обстрiлювати з «василькiв». Пiсля четвертого залпу ми вирахували, що на перезарядку iм потрiбно секунд тридцять, нiяк не менше, – якраз час, щоб пробiгти триста метрiв до покинутоi ферми: там вагова, а пiд нею – бетонна яма. Там ми i сховалися. Як з’ясувалося, в нашому загонi всi чудово бiгають, не те, що на тренувальних кросах.
Тут будет реклама 3
Настрiй був вiдмiнний, бойовий: сидiли, жартували, трохи випивали, а без ста грамiв обстрiл новачку важко пережити. А ми всi – новачки, всi сорок вiсiм чоловiк – нiхто бойового досвiду не мае. Нi Американець – це такий позивний у нього, любить у все американське вдягатися (ось потрапив би до сепаратистiв у полон, його б по «Лайфньюс» показали Кореспондент: «Який ваш позивний?» Американець: «Американець». Кореспондент: «Як бачите, це не просто чутки про американських найманцiв!»); нi старшина, позивний Старшина, зрозумiло чому; нi Автобус, наш кращий водiй; нi Академiк, кандидат наук, тому й Академiк; нiхто iнший, хоча рiзнi люди е тут – i за вiком, i за досвiдом, i за спецiальностями, але нiхто з нас до цього в живих людей не стрiляв i по нам теж до цього дня навiть з пiстолета Макарова не стрiляли.Тут будет реклама 4
Але це все з галузi психологii бiльше, а так е у нас хлопцi дуже непогано пiдготовленi.
Мнения
О книге «Іловайськ. Розповіді про справжніх людей» ещё никто не оставил отзыв — у вас есть шанс стать первым, чьё мнение задаст тон всему обсуждению! Поделитесь впечатлениями, эмоциями, замечаниями или рекомендациями. Ваш отзыв не только добавит живого голоса к произведению, но и поможет будущим читателям понять, стоит ли им открыть эту книгу. Не держите мысли при себе — ваше слово имеет значение!
