Отаман Іван Сірко

Саме тому ввiйшов у народну пам'ять як лицар-визволитель iз татарсько-турецькоi неволi всiх християн: чи то росiянина, чи то поляка, чи то брата-украiнця».

Серед запорожцiв побутувало повiр'я: що бiльше вб'еш «бусурманiв», то певнiше ввiйдеш до Царства Божого, а Сiрко вiрив у це сильнiше, нiж будь-хто iнший. Тому вiдчайдушно, i з усiм козацьким заповзяттям, i з усiею душею, i всiм щирим козацьким серцем протистояв татарсько-турецьким нападам.

У запорозькому товариствi Іван Сiрко мав заслужений авторитет i пошану, бо вдачею та дiями вiн був людиною мудрою, цiлеспрямованою.

Талант полководця, мудрiсть полiтика й особиста хоробрiсть поставили його на одне з чiльних мiсць серед тогочасних можновладцiв.

Про нього, як про справжнього вiйськового полководця, вмiлого стратега й тактика, в рiзнi часи однаково позитивно вiдгукувалися всi: i друзi, й недруги.

«Сiрко – воiн славний i в ратнiй справi великий мастак», «мае велику довiру в козацькому вiйську», – писав про нього польський король Ян III Собеський.

«Це був той iхнiй справний i щасливий вождь, який iз молодих лiт аж до старостi бавився военними промислами… Його все вiйсько дуже любило i за батька свого шанувало», – писав С. Величко. Козацькi лiтописцi ще називають його сильним, великим i славним кошовим отаманом.

Татари ж називали його «урус-шайтаном» – «руським дияволом», а татарськi матерi лякали його iменем своiх дiтей.

Турецький же султан наказав молитися в мечетях, щоб загинув той козацький отаман Сiрко, який дошкуляв йому постiйними набiгами на Крим та ногайськi степи.

Узявши участь у 55 битвах, вiн майже завжди виходив iз них переможцем, що й уславило його серед нащадкiв на вiки. Сучасники й iсторики вiдзначають його вмiння швидко орiентуватися в змiнних обставинах битви та походу i швидко приймати неординарнi рiшення.

Тогочасне полiтичне життя, братовбивча вiйна, боротьба можновладцiв сусiднiх держав за панування в Украiнi вимагали вiд І. Сiрка навичок не лише вiйськового стратега, а й далекоглядного полiтика, якому хвилинне захоплення якоюсь iдеею чи прийняття неочiкуваного рiшення не заважало рiзко змiнити останне та вчинити зовсiм iнакше.

Тому ми можемо його бачити союзником то московського царя, то польського короля. І. Сiрко мiг допомогти росiйському царевi в боротьбi проти турецького султана й кримського хана або ж мiг виступити проти царя спiльно iз султаном i кримським ханом; мiг пiдтримувати гетьмана П.