На нашем ресурсе вы можете полностью погрузиться в мир книги «Лебедина зграя. Зелені Млини (збірник)» — читайте её онлайн бесплатно в полной, несокращённой версии. Если предпочитаете слушать — воспользуйтесь аудиоформатом; хотите сохранить — скачайте через торрент в fb2. Жанр произведения — Серьезное чтение, Современная проза, Историческая литература. Также на странице доступно подробное описание, авторская аннотация, краткое содержание и живые отзывы читателей. Мы постоянно пополняем библиотеку и улучшаем сервис, чтобы создавать лучшее пространство для всех ценителей качественной литературы.
Лебедина зграя. Зелені Млини (збірник)

Автор
Дата выхода
28 сентября 2018
🔍 Загляните за кулисы "Лебедина зграя. Зелені Млини (збірник)" — аннотация, авторский взгляд и ключевые моменты
Перед погружением в полный текст предлагаем познакомиться с произведением поближе. Здесь собраны авторские заметки, аннотация и краткое содержание "Лебедина зграя. Зелені Млини (збірник)" — всё, что поможет понять глубину замысла и подготовиться к чтению. Материалы представлены в оригинальной авторской редакции (Василь Земляк) и сохраняют аутентичность произведения. Если чего-то не хватает — сообщите нам в комментариях, и мы дополним описание. Читайте мнения других участников сообщества: их отзывы часто раскрывают скрытые смыслы и добавляют новые грани понимания. А после прочтения обязательно вернитесь сюда — ваш отзыв станет ценным вкладом в общее обсуждение книги.
Описание книги
Василь Земляк (1923–1977), український письменник, кіносценарист, прийшов в літературу у 1950-х роках разом із поколінням письменників-фронтовиків. Його перші повісті присвячені темі повоєнного села, подіям Вітчизняної війни і часто базуються на особистому досвіді.
«Лебедина зграя» і «Зелені Млини» – найбільш відомі твори Василя Земляка. Вони складають дилогію і були відзначені 1978 року Державною премією України ім. Т. Шевченка. Автор зобразив історію українського селянського Побужжя, починаючи з пореволюційних подій, коли виникали комуни й точилася смертельна «класова» боротьба, й кінчаючи визволенням краю навесні 1944-го від фашистських окупантів. Кожен із героїв роману – і головних, і навіть зовсім епізодичних – постає перед зором читача як живий, думає, говорить і діє по-своєму, за велінням тільки йому притаманної «природи». А разом узяті, вони й утворюють ту цілісність, ім’я якій – український народ.
📚 Читайте "Лебедина зграя. Зелені Млини (збірник)" онлайн — полный текст книги доступен бесплатно
Перед вами — полная электронная версия книги "Лебедина зграя. Зелені Млини (збірник)", адаптированная для комфортного онлайн-чтения. Мы разбили произведение на страницы для удобной навигации, а умная система запоминает, на какой странице вы остановились — можно закрыть браузер и вернуться к чтению позже, не тратя время на поиски. Персонализируйте процесс: меняйте шрифты, размер текста и фон под свои предпочтения. Погружайтесь в мир литературы где угодно и когда угодно — любимые книги теперь всегда под рукой.
Текст книги
І тут озвалося враз у Даньковi старе, кращого випадку й не забажати для новоi пригоди, ще до рання той коник мiг би опинитися хто й зна де, якби не був вiн власнiстю самоi комуни.
Данько вибрався з душного сарая i знову пiдiйшов до вiконця, адже мав тепер iнше уявлення про тишу в хатi. Нiби промовляв усiм своiм виглядом, постукавшись чи не вельми настирливо: «Де ви там, мерзеннi душi, ану ж бо ходiть обое сюди перед моi очi». Честi йому додавало те, що вiн не пiддався конокрадськiй спокусi i, як-не-як, а прийшов сюди переможцем над самим собою.
На те його погрозливе бовванiння у вiкнi появився гордий i, як видалося Даньковi, достоту гарний юнак у бiлiй сорочцi, з розвихреним чубом, мовчки змiряв поглядом непроханого гостя i, посмiхнувшись, промовив:
– Вони сплять, i я раджу вам бiльше iх не займати…
Те наiвне «вони» посмiшило Данька, примусило поправити кожушка на плечах. Звичайно, це той самий, кого Данько вперше побачив з вiконця тюрми на вiзку. Впiзнав по чубi, по гарнiй поставi голови.
– А ти iх розбуди! – наказав глузливо.
– Зараз, – вiдповiв сировар.
Метнувся од вiконця, а ще по хвилi з гуркотом розчинилися надвiрнi дверi, й з них вилетiв усе той же юнак, але з шаблею, занесеною для атаки. Меткий та нiби босий, вiн наближався досить зухвало.
«Знесе голову, безум», – подумав Данько i зопалу дременув недалечко – на гойдалку.
Але наступноi митi те мiсце видалося йому ненадiйним – шабля наближалася сюди, роблячи бойовi круги в повiтрi так, наче ii власник мчав на конi.
Сироваровi коштувало неабияких зусиль, щоб i собi не шелеснути за ним, хоч вiн i не мав намiру стинати голову своему супротивнику. Юнак розсмiявся, бачачи, як бiлий кожушок, облишивши плечi втiкача, плавно летiв за ним i завис на морельцi. Данько ж опинився на колючках та iще на чомусь живому й огидно теплому…
То Явтушок сидiв у засiдцi, чекав, коли Данько встане на гойдалку з Мальвою, – тодi, гадав, саме враз валити його з найвищоi точки.




