На нашем ресурсе вы можете полностью погрузиться в мир книги «Лебедина зграя. Зелені Млини (збірник)» — читайте её онлайн бесплатно в полной, несокращённой версии. Если предпочитаете слушать — воспользуйтесь аудиоформатом; хотите сохранить — скачайте через торрент в fb2. Жанр произведения — Серьезное чтение, Современная проза, Историческая литература. Также на странице доступно подробное описание, авторская аннотация, краткое содержание и живые отзывы читателей. Мы постоянно пополняем библиотеку и улучшаем сервис, чтобы создавать лучшее пространство для всех ценителей качественной литературы.
Лебедина зграя. Зелені Млини (збірник)

Автор
Дата выхода
28 сентября 2018
🔍 Загляните за кулисы "Лебедина зграя. Зелені Млини (збірник)" — аннотация, авторский взгляд и ключевые моменты
Перед погружением в полный текст предлагаем познакомиться с произведением поближе. Здесь собраны авторские заметки, аннотация и краткое содержание "Лебедина зграя. Зелені Млини (збірник)" — всё, что поможет понять глубину замысла и подготовиться к чтению. Материалы представлены в оригинальной авторской редакции (Василь Земляк) и сохраняют аутентичность произведения. Если чего-то не хватает — сообщите нам в комментариях, и мы дополним описание. Читайте мнения других участников сообщества: их отзывы часто раскрывают скрытые смыслы и добавляют новые грани понимания. А после прочтения обязательно вернитесь сюда — ваш отзыв станет ценным вкладом в общее обсуждение книги.
Описание книги
Василь Земляк (1923–1977), український письменник, кіносценарист, прийшов в літературу у 1950-х роках разом із поколінням письменників-фронтовиків. Його перші повісті присвячені темі повоєнного села, подіям Вітчизняної війни і часто базуються на особистому досвіді.
«Лебедина зграя» і «Зелені Млини» – найбільш відомі твори Василя Земляка. Вони складають дилогію і були відзначені 1978 року Державною премією України ім. Т. Шевченка. Автор зобразив історію українського селянського Побужжя, починаючи з пореволюційних подій, коли виникали комуни й точилася смертельна «класова» боротьба, й кінчаючи визволенням краю навесні 1944-го від фашистських окупантів. Кожен із героїв роману – і головних, і навіть зовсім епізодичних – постає перед зором читача як живий, думає, говорить і діє по-своєму, за велінням тільки йому притаманної «природи». А разом узяті, вони й утворюють ту цілісність, ім’я якій – український народ.
📚 Читайте "Лебедина зграя. Зелені Млини (збірник)" онлайн — полный текст книги доступен бесплатно
Перед вами — полная электронная версия книги "Лебедина зграя. Зелені Млини (збірник)", адаптированная для комфортного онлайн-чтения. Мы разбили произведение на страницы для удобной навигации, а умная система запоминает, на какой странице вы остановились — можно закрыть браузер и вернуться к чтению позже, не тратя время на поиски. Персонализируйте процесс: меняйте шрифты, размер текста и фон под свои предпочтения. Погружайтесь в мир литературы где угодно и когда угодно — любимые книги теперь всегда под рукой.
Текст книги
Обiди влаштовували в холодочку, пiд грушею, де збиралася вся родина, не пiдозрюючи чогось поганого, цап приходив на них iз ретельнiстю бездомного гультiпаки. По обiдi любив поспати заодно з Явтухом, тiльки той спав на возi, а цап поверхом нижче, пiд возом, де його роги ледь вмiщалися, нагадуючи збоку ще одну пару колiс, щоправда, без жодноi шпицi. Цаповi iмпонувала атмосфера цiеi багатодiтноi родини, що мала вiсiм моргiв поля десь на краю свiту, а тут свою стежку до рiчки, свою кладку, шматок лугу з кущем калини, а при самiм лузi – казково високi коноплi, в яких недремному Явтушку частенько доводилося влаштовувати засiдки на сусiдiв, щоправда, безрезультатнi.
Щонедiлi зодягав сорочку-вишиванку, поверх неi чорну касторову камiзельку – едине, що дiсталося йому свого часу з панського гардероба, бриля для себе виплiтав власноручно й отак розфранчений зранку ставав при воринах та мiг непорушно стовбичити там, доки вважав се доцiльним, вдаючи iз себе бозна-якого хазяiна.
Цаповi було смiшно споглядати цього перевертня з двору, з-пiд грушi, де лежав, дочiкуючись обiду, але сам Явтух не переймався тим, бо знав, що цап не зможе викрити цю невеличку гру, розраховану на легковiрiв. Явтушок не зважав також на сусiдiв, своiх запеклих ворогiв, од яких i не збирався приховувати свою нижню частину, суттевiшi недолiки якоi могли бути вiдомi хiба що Прiсi.




