На нашем ресурсе вы можете полностью погрузиться в мир книги «Лебедина зграя. Зелені Млини (збірник)» — читайте её онлайн бесплатно в полной, несокращённой версии. Если предпочитаете слушать — воспользуйтесь аудиоформатом; хотите сохранить — скачайте через торрент в fb2. Жанр произведения — Серьезное чтение, Современная проза, Историческая литература. Также на странице доступно подробное описание, авторская аннотация, краткое содержание и живые отзывы читателей. Мы постоянно пополняем библиотеку и улучшаем сервис, чтобы создавать лучшее пространство для всех ценителей качественной литературы.
Лебедина зграя. Зелені Млини (збірник)
0 баллов
0 мнений
0 чтений
Автор
Дата выхода
28 сентября 2018
🔍 Загляните за кулисы "Лебедина зграя. Зелені Млини (збірник)" — аннотация, авторский взгляд и ключевые моменты
Перед погружением в полный текст предлагаем познакомиться с произведением поближе. Здесь собраны авторские заметки, аннотация и краткое содержание "Лебедина зграя. Зелені Млини (збірник)" — всё, что поможет понять глубину замысла и подготовиться к чтению. Материалы представлены в оригинальной авторской редакции (Василь Земляк) и сохраняют аутентичность произведения. Если чего-то не хватает — сообщите нам в комментариях, и мы дополним описание. Читайте мнения других участников сообщества: их отзывы часто раскрывают скрытые смыслы и добавляют новые грани понимания. А после прочтения обязательно вернитесь сюда — ваш отзыв станет ценным вкладом в общее обсуждение книги.
Описание книги
Василь Земляк (1923–1977), український письменник, кіносценарист, прийшов в літературу у 1950-х роках разом із поколінням письменників-фронтовиків. Його перші повісті присвячені темі повоєнного села, подіям Вітчизняної війни і часто базуються на особистому досвіді.
«Лебедина зграя» і «Зелені Млини» – найбільш відомі твори Василя Земляка. Вони складають дилогію і були відзначені 1978 року Державною премією України ім. Т. Шевченка. Автор зобразив історію українського селянського Побужжя, починаючи з пореволюційних подій, коли виникали комуни й точилася смертельна «класова» боротьба, й кінчаючи визволенням краю навесні 1944-го від фашистських окупантів. Кожен із героїв роману – і головних, і навіть зовсім епізодичних – постає перед зором читача як живий, думає, говорить і діє по-своєму, за велінням тільки йому притаманної «природи». А разом узяті, вони й утворюють ту цілісність, ім’я якій – український народ.
📚 Читайте "Лебедина зграя. Зелені Млини (збірник)" онлайн — полный текст книги доступен бесплатно
Перед вами — полная электронная версия книги "Лебедина зграя. Зелені Млини (збірник)", адаптированная для комфортного онлайн-чтения. Мы разбили произведение на страницы для удобной навигации, а умная система запоминает, на какой странице вы остановились — можно закрыть браузер и вернуться к чтению позже, не тратя время на поиски. Персонализируйте процесс: меняйте шрифты, размер текста и фон под свои предпочтения. Погружайтесь в мир литературы где угодно и когда угодно — любимые книги теперь всегда под рукой.
Текст книги
Ту нiч вони змарнували на гойдалцi, потiм, як за часiв Перуна, стрибали через вогнище. Лук’ян спалив тiеi ночi своi штани, i взагалi тодi ще i гадки не малося про скарб. Тож сидiли пiд хатою, бентежнi, урочистi, сповненi суму й надiй. Перший озвався Явтухiв пiвень, далi засвiдчили пiвнiч вавилонськi дiдугани десь на горi, а тодi вже прокинувся iхнiй (либонь, далося взнаки те, що напередоднi Данько приголомшив його цiпом). Брати знялися i пiшли до грушi, що стiльки рокiв була улюбленим мiсцем усiляких родинних та парубоцьких учт i збiговиськ.
Тут будет реклама 1
Що глибше вкопувалися, то менше вiри лишалось у кожного, а тут ще траплялися раз по раз струхлявiлi цурпалки – то було корiння, порубане до них. Данько хапав його, розглядав, чи воно, бува, не свiже, навiть нюхав навiщось i примовляв: «Злегковажив наш батечко, злегковажив, трясця його матерi. Все пропало, Лук’яню, тут уже побували до нас з тобою…» – «То Явтух, то Явтух, – трагiчно шепотiв Лук’яньо. – Ти ж бачиш, що в нього все як з води». – «А поготiв хлопчики», – зажартував Данько, натякаючи на свою причетнiсть до Явтухових синiв.
Тут будет реклама 2
Щоправда, Явтуху тим не лише не заподiяно жодноi шкоди, бiльше того, на хлопчикiв йому перепало пiд час землеустрою кiлька десятин зайвоi землi. При бажаннi Соколюки могли б зробити з Явтуха великого землевласника, чого насправдi iм не хотiлося аж нiяк. І коли вже говорити правду, то, окрiм дiтей, не такi вже великi Явтуховi статки. Проте скарб мiг дiстатися йому, бо копати ставало дедалi легше, а це могло свiдчити, що тут побували до них, але ж по корiнню видно, що сталося це не тепер, а десь невдовзi по тому, як скарб опинився тут.Тут будет реклама 3
Данько упрiв, як миша (вiд безнадii), а Лук’яньо (так його називав брат у хвилини великоi розпуки) загубив окуляри в ямi й без них ослiп. За iхнiм глибоким переконанням, Явтух, у чиiх руках уже давно мiг опинитися скарб, спокiйнiсiнько мав спати на возi з вибраним дишлом (у такий спосiб вiн чатував воза).
– Що там? – стрепенувся Данько, зачувши скрегiт заступа об залiзо. Сам вiн орудував сокирою, пiдсiкав корiння.
Тут будет реклама 4
Лук’яньо прошепотiв напiвпобожно:
– Іржа. Але то ще не благородний метал.
Далi були такi делiкатнi, чемнi, обережнi, наче те, чого вони ще не мали, було живе, з ногами, руками, очима, поки що заплющеними, i з грудьми, якi вже дихали пiд землею.
– Обережно, Лук’яню, не колупни до живого…
Ще нiколи не любив вiн свого братика так нiжно, як у цi хвилини. Данько засiк сокиру в корiнь i взявся розгрiбати землю руками.
Мнения
О книге «Лебедина зграя. Зелені Млини (збірник)» ещё никто не оставил отзыв — у вас есть шанс стать первым, чьё мнение задаст тон всему обсуждению! Поделитесь впечатлениями, эмоциями, замечаниями или рекомендациями. Ваш отзыв не только добавит живого голоса к произведению, но и поможет будущим читателям понять, стоит ли им открыть эту книгу. Не держите мысли при себе — ваше слово имеет значение!
