На нашем ресурсе вы можете полностью погрузиться в мир книги «Лебедина зграя. Зелені Млини (збірник)» — читайте её онлайн бесплатно в полной, несокращённой версии. Если предпочитаете слушать — воспользуйтесь аудиоформатом; хотите сохранить — скачайте через торрент в fb2. Жанр произведения — Серьезное чтение, Современная проза, Историческая литература. Также на странице доступно подробное описание, авторская аннотация, краткое содержание и живые отзывы читателей. Мы постоянно пополняем библиотеку и улучшаем сервис, чтобы создавать лучшее пространство для всех ценителей качественной литературы.
Лебедина зграя. Зелені Млини (збірник)
0 баллов
0 мнений
0 чтений
Автор
Дата выхода
28 сентября 2018
🔍 Загляните за кулисы "Лебедина зграя. Зелені Млини (збірник)" — аннотация, авторский взгляд и ключевые моменты
Перед погружением в полный текст предлагаем познакомиться с произведением поближе. Здесь собраны авторские заметки, аннотация и краткое содержание "Лебедина зграя. Зелені Млини (збірник)" — всё, что поможет понять глубину замысла и подготовиться к чтению. Материалы представлены в оригинальной авторской редакции (Василь Земляк) и сохраняют аутентичность произведения. Если чего-то не хватает — сообщите нам в комментариях, и мы дополним описание. Читайте мнения других участников сообщества: их отзывы часто раскрывают скрытые смыслы и добавляют новые грани понимания. А после прочтения обязательно вернитесь сюда — ваш отзыв станет ценным вкладом в общее обсуждение книги.
Описание книги
Василь Земляк (1923–1977), український письменник, кіносценарист, прийшов в літературу у 1950-х роках разом із поколінням письменників-фронтовиків. Його перші повісті присвячені темі повоєнного села, подіям Вітчизняної війни і часто базуються на особистому досвіді.
«Лебедина зграя» і «Зелені Млини» – найбільш відомі твори Василя Земляка. Вони складають дилогію і були відзначені 1978 року Державною премією України ім. Т. Шевченка. Автор зобразив історію українського селянського Побужжя, починаючи з пореволюційних подій, коли виникали комуни й точилася смертельна «класова» боротьба, й кінчаючи визволенням краю навесні 1944-го від фашистських окупантів. Кожен із героїв роману – і головних, і навіть зовсім епізодичних – постає перед зором читача як живий, думає, говорить і діє по-своєму, за велінням тільки йому притаманної «природи». А разом узяті, вони й утворюють ту цілісність, ім’я якій – український народ.
📚 Читайте "Лебедина зграя. Зелені Млини (збірник)" онлайн — полный текст книги доступен бесплатно
Перед вами — полная электронная версия книги "Лебедина зграя. Зелені Млини (збірник)", адаптированная для комфортного онлайн-чтения. Мы разбили произведение на страницы для удобной навигации, а умная система запоминает, на какой странице вы остановились — можно закрыть браузер и вернуться к чтению позже, не тратя время на поиски. Персонализируйте процесс: меняйте шрифты, размер текста и фон под свои предпочтения. Погружайтесь в мир литературы где угодно и когда угодно — любимые книги теперь всегда под рукой.
Текст книги
Однi твердять, що скарб вiн вiддав своiм убивцям, iх навiть називали поiменно, нiбито вони вiдразу пiсля того забагатiли, iншi ж i досi шукають той скарб у глиняниках у нiч на Івана Купала. «Най шукають», – говорила на те стара Соколючка синам. Батька ховали без них, вони тодi обидва були в солдатах на австрiйському фронтi, то тепер i батьковi поставили свiчку перед його богом Миколаем-чудотворцем. Запаливши ii, Данько стояв перед нею як укопаний.
– Даремно вбили Миколая Соколюка. Не було нiякого скарбу…
– Нi, Даньку, не даремно… Скарб був.
Тут будет реклама 1
Але його заклято. Заклято, щоб не дiстався нiкому. Ще тодi, як убили батька.
– Лук’яню, братику, чого ж ти мовчиш? – кинувся до нього Данько.
– Я поклявся не чiпати… iм поклявся, – показав на небiжчицю.
– Що??? – схопив його за груди Данько.
Лук’яновi потерпло в ступнях, наче вiн стояв на мурашнику.
– Вiдчепись!.. Уже бачу в твоiх очах убивцю…
– А що я останнi жили висотую з себе – цього ти не бачиш?..
Щось гупнуло в коминi.
Тут будет реклама 2
То мiг нагадати про себе домовик. Узимку вiн грiеться там на перекладинi, звiсивши босi замохнатiлi ноги. Неодмiнно босi, аби мiг нечутно ступати по своiх володiннях. Тепер таких сiнешнiх коминiв не ставлять, будують комини з лежаками, i домовики, цi добрi духи, оселяються там неохоче. Тому щастя в нових оселях ще менше, нiж у старих. Данько вiдпустив брата, перейшов на сумирний лад.
– Я знав, матiнка щось приберiгають для нас… Але ж лютi якi, хай бог простить на словi.
Тут будет реклама 3
Стiльки рокiв мовчати! Ура!!! – потряс вiн кулаками в повiтрi, зовсiм збожеволiвши.
– Золото мстиве, а тим паче у нашому злиденному Вавилонi. Клянися отут, перед матiр’ю, що ти голови не втратиш, коли тебе вразить золото в очi.
– Клянусь хрестом, що буду шовковий i признаю тебе над собою вiднинi й назавше, бо ти вже маеш те, чого я ще не маю.
– Авжеж, Даньку, тепер я один маю ту тайну в собi. Нi, брешу. Ще Фабiян слухав у сiнях. Причаiвся, гад, i слухав.
Тут будет реклама 4
– Чоловiк? – вжахнувся Данько.
– Нi, цап. Я напудив його вiничком геть.
– То погано, що вже знае третiй…
– Але ж то цап, Даньку!
– Е, всяке бувае на свiтi. Ану ж воно не цап, а сам Фабiян перекинувся в цапа? Що тодi?..
– Цур тобi! Що ти мелеш, Даньку! Останнiй характерник скiнчився на великому Мамаевi.
– Не вiр жодному чорту рогатому… А де, Лук’яню?
– Пiд грушею-спасiвчанкою…
Тiльки вийшли з хати, як одразу прикрiсть.
Мнения
О книге «Лебедина зграя. Зелені Млини (збірник)» ещё никто не оставил отзыв — у вас есть шанс стать первым, чьё мнение задаст тон всему обсуждению! Поделитесь впечатлениями, эмоциями, замечаниями или рекомендациями. Ваш отзыв не только добавит живого голоса к произведению, но и поможет будущим читателям понять, стоит ли им открыть эту книгу. Не держите мысли при себе — ваше слово имеет значение!
