На нашем ресурсе вы можете полностью погрузиться в мир книги «Лебедина зграя. Зелені Млини (збірник)» — читайте её онлайн бесплатно в полной, несокращённой версии. Если предпочитаете слушать — воспользуйтесь аудиоформатом; хотите сохранить — скачайте через торрент в fb2. Жанр произведения — Серьезное чтение, Современная проза, Историческая литература. Также на странице доступно подробное описание, авторская аннотация, краткое содержание и живые отзывы читателей. Мы постоянно пополняем библиотеку и улучшаем сервис, чтобы создавать лучшее пространство для всех ценителей качественной литературы.
Лебедина зграя. Зелені Млини (збірник)

Автор
Дата выхода
28 сентября 2018
🔍 Загляните за кулисы "Лебедина зграя. Зелені Млини (збірник)" — аннотация, авторский взгляд и ключевые моменты
Перед погружением в полный текст предлагаем познакомиться с произведением поближе. Здесь собраны авторские заметки, аннотация и краткое содержание "Лебедина зграя. Зелені Млини (збірник)" — всё, что поможет понять глубину замысла и подготовиться к чтению. Материалы представлены в оригинальной авторской редакции (Василь Земляк) и сохраняют аутентичность произведения. Если чего-то не хватает — сообщите нам в комментариях, и мы дополним описание. Читайте мнения других участников сообщества: их отзывы часто раскрывают скрытые смыслы и добавляют новые грани понимания. А после прочтения обязательно вернитесь сюда — ваш отзыв станет ценным вкладом в общее обсуждение книги.
Описание книги
Василь Земляк (1923–1977), український письменник, кіносценарист, прийшов в літературу у 1950-х роках разом із поколінням письменників-фронтовиків. Його перші повісті присвячені темі повоєнного села, подіям Вітчизняної війни і часто базуються на особистому досвіді.
«Лебедина зграя» і «Зелені Млини» – найбільш відомі твори Василя Земляка. Вони складають дилогію і були відзначені 1978 року Державною премією України ім. Т. Шевченка. Автор зобразив історію українського селянського Побужжя, починаючи з пореволюційних подій, коли виникали комуни й точилася смертельна «класова» боротьба, й кінчаючи визволенням краю навесні 1944-го від фашистських окупантів. Кожен із героїв роману – і головних, і навіть зовсім епізодичних – постає перед зором читача як живий, думає, говорить і діє по-своєму, за велінням тільки йому притаманної «природи». А разом узяті, вони й утворюють ту цілісність, ім’я якій – український народ.
📚 Читайте "Лебедина зграя. Зелені Млини (збірник)" онлайн — полный текст книги доступен бесплатно
Перед вами — полная электронная версия книги "Лебедина зграя. Зелені Млини (збірник)", адаптированная для комфортного онлайн-чтения. Мы разбили произведение на страницы для удобной навигации, а умная система запоминает, на какой странице вы остановились — можно закрыть браузер и вернуться к чтению позже, не тратя время на поиски. Персонализируйте процесс: меняйте шрифты, размер текста и фон под свои предпочтения. Погружайтесь в мир литературы где угодно и когда угодно — любимые книги теперь всегда под рукой.
Текст книги
Комунар завiз на пошту посилку, вручив самому поштмейстеровi, Харитон Гапочка поцiкавився, що в посилцi, поставив на нiй штемпель глинськоi пошти i сказав, наче мiж iншим, що кожушок може в дорозi пропасти, мовляв, тепер не та пошта, що була колись, за царя.
Банi дзвiниць, що стоять на рiзних горбах та мовби перебувають у вiчному протиборствi, були мовчазнi, заiнеенi, та, напевне, щомитi готовi вдарити на сполох у разi потреби. Максим Тесля, чоловiк раннiй, розчищав стежку од ганку до ворiт райпарткому.
Тесля донедавна також ходив навпростець, через лiд. Вiн зважився на це чи не ранiше за всiх, коли лiд ще прогинався i трiщав пiд ногами. Тепер лiд заглибiв i стрiляв у морознi ночi, будив Глинськ од зимовоi сплячки.
Тесля добрав стежку й повiв комунара грiтись iз дороги. У будинку було натоплено i тихо, як у вусi. В коридорi зовсiм по-домашньому почував себе велетенський фiкус. Вiн не вмiщався у Снiгурiв, то цiеi осенi, ще до морозiв, Тесля перевiз його сюди.
Коники Клима Синицi, затепленi строкатими рябчаками, простояли майже пiвдня у дворi райпарткому, а iхнiй господар iз Теслею, Рубаном та iншими, час вiд часу розглядаючи свiт крiзь маленьку проталинку, яку хтось прохукав у бiлiй i чудернацькiй квiтцi вiконця, сушили собi голову, як сотворити новий Вавилон замiсть старого.
– Ми не вiдступимо нiзащо, навiть якби на те пiшло цiле наше життя, – твердо сказав Максим Тесля.
Надворi здiймалася хуга. Конi самi зайшли в затишок. Тесля всiх заспокоiв тим, що у подвiр’i стiжечок, i нiчого страшного, якщо одну нiч iм доведеться внести соломи й заночувати на райпарткомiвськiй постелi.




