Кінець світу. Том 2. Пiсля…

Розширивши кругозiр, випливаеш iз досi невiдомоi пiдземноi стихii у вiдкрите море – у звичний простiр Свiтового океану, що становить 70 вiдсоткiв того, що не пiд, а на Землi.

День майя котиться до горизонту, омиваючи грань мiж небом i землею рожевими барвами, якi ви побачите тiльки на Карибах. Однак перед виходом iз ролi майя вам натякають, що наступним, не менш популярним заняттям майя було мандрування… дном морським. Не забувайте, що Юкатан – то лише тонкий перешийок мiж океанами, тому тубiльцi – люди морськi. Така була у них структура внутрiшнiх органiв, що пiд водою могли цiлком комфортно перебувати щонайменше кiлька хвилин, хоча легенди уподiбнюють iх мало не до амфiбiй.

І вам пропонують, ледь вибравшись iз глибин земних, пiрнути у глибини воднi – на дно океану.

Ваша палка аргументацiя, що стосунки з аквалангом якось досi не склалися, а персональний ваш кiлометраж пiдводного плавання дорiвнюе нулю, – усе це до уваги не береться. Sea treak – морська прогулянка це називаеться, тiльки не на борту надводного лайнера, а пiшки по дну.

Не знаю, як там виходили iз ситуацii мешканцi Чечен Іци, але iхнi теперiшнi родичi роблять це наступним чином: на голову вам надiвають велетенську колбу, у яку помпують повiтря, яким ви там, на днi, дихаете.

Усе дуже просто, справдi без акваланга, але якщо там ви спiткнетеся об майянськi артефакти i ця корона злетить вам з голови… Нарiкайте на себе. Поруч будуть iнструктори-аквалангiсти, якi миттю потягнуть вас догори, даючи вам дихати iз своiх же балонiв.

Є шанс врятуватися, але вiд цього екстрiму карибський сi трек вам може надовго вiдбити бажання проводити вiдпочинок на узбережжi, i вам раптово захочеться збирати гриби у Карпатах.

Форс-мажор на днi бувае рiдко, але я бачив обличчя тих, якi виринали iз тими колбами. На тих воскреслих обличчях – жах. Можна було не сумнiватися, що бiльшiсть iз них удруге туди вже нiколи не захоче. Іспит, до речi, – платний i недешевий. На свою голову, та ще й за своi грошi.

Нарештi, уся ця реiнкарнацiя позаду.

Здаете амунiцiю якраз в кiнцi цього унiкального на все життя робочого дня. Сума вражень, мало сказати, зашкалюе. З усiх цих пригод виходиш справдi, як тi майя. Мало не iнопланетянином. Спроквола чвалаеш джунглями, на якi навалюються густi сутiнки.

Але крапку ще не поставлено! Нi, уже жодних пригод – тiльки релакс. До снаги велетенським пiрамiдам розгортаються стiни джунглiв i провадять вас дорогою, в кiнцi якоi – палац. Його звели теж майя, але кiлька рокiв тому.