Кінець світу. Том 1. До…

Згодом, коли тут, у Месоамерицi, жили теж доволi унiкальнi iнки, вони передали нам свое глибоке переконання, що iхнi попередники, якi набудували усього цього тут мало не до неба, були велетнями.

Тут варто зробити невеличкий вiдступ i нагадати нам, християнам, що Бiблiя, якiй ми вiримо, однозначно констатуе, що нашi першi прадiдусь Адам i прабабця Єва були зростом пiд чотири метри. Так, як би брати Клички вкупi, – коли б один з них став, як акробат, на плечi другого.

І не треба квапитися iз скепсисом щодо гiперболiзацii нацiональноi гордостi iнкiв i звинувачувати iх у чомусь немодному нинi радикальному нацiоналiзмi у зв’язку iз перебiльшенням зросту та ролi iхнiх предкiв в iсторii людства.

Іудейсько-римського лiтописця Йосифа Флавiя звинуватити у симпатiях до майя немае жодних пiдстав, тим паче що його лiтописання вiдзначаються науковою коректнiстю на рiвнi вимог сучасного ВАКу, тобто вiн описував те, що було, а не гнав рiзного роду фантасмагорiю, як це роблять теперiшнi його колеги-iсторики, що справдi гiперболiзують перемогу Сталiна над Гiтлером, опускаючи той факт, що то була перемога коалiцii, а не одного русифiкованого грузина, а потiм, пiсля 22 червня у полон Гiтлеру здалося майже чотири мiльйони червоноармiйцiв i аж нiяк не iз заклинанням на вмираючих устах «За родiну! За Сталiна!».

Так от Йосиф Флавiй зафiксував такий факт, що талiсманом в iсторично реальних спартанцiв були кiстки iхнього кумира Ореста, який мав зрiст 3,5 метра, про що свiдчать тi самi кiстки. «Їхнi тiла були велетенськими, а обличчя вiдрiзнялися вiд звичайних людських облич, що бачити iх було дивно, а слухати, як вони говорять, страшно», – це уже узагальнення Йосифа про сучасникiв Ореста.

Радянськi вченi могли, якщо була б така вказiвка iз ЦК партii, запросто звинуватити Флавiя у буржуазному нацiоналiзмi – чи то iталiйському, чи то iзраiльському, але вони не могли нiкуди подiтися, коли описували знайдене на територii дружньоi соцiалiстичноi Монголii у роки будiвництва Днiпрогесу поселення… велетнiв, про що свiдчили розмiри тих же, улюблених спартанцями, гомiлок та iнших нетлiнних костомах.

Але повернемося iз Монголii у Мексику, у музей Вiлья-Армоза. Тут зберiгся один археологiчний експонат – та сама голова, що ширша, нiж довша. Якщо ви захочете сфотографуватися iз цим «головастиком», що накаркав нам кiнець свiту, то лише його макiвка, без тулуба, буде на знiмку, як i наяву, вищою вiд вас, якщо, звичайно, ви не гравець провiдного клубу NBA.