Кінець світу. Том 1. До…

Ну добре, не гроби, ну добре, за небесним планом, але кожен невиправний песимiст знову би пробурмотiв свою глибинну фiлософiю, що б’е наповал, – ну i що?

А точнiше – для чого?

Жила-була собi на свiтi, i не 10 тисяч лiт тому, а саме водночас з нами, проста сучасниця, та ще землячка Тетяна Сирченко. І була вона такою простою, чи, як каже вiдомий «месiя», «маленькою украiнкою», поки ii не викрали iнопланетяни з НЛО, а вiдтак благополучно повернули.

І був би це звичайний випадок шизофренii у черговiй iсторii хвороби якоiсь земськоi психлiкарнi, якби Тетяна не розповiдала «небилицi», вiд яких академiкам Академii наук СРСР волосся вставало дибом.

Повернувшись iз «полону», вона, зеленого поняття – до того – не маючи в астрофiзицi чи космологii, i тим паче, в египтологii, бо у Гiзi – до того – нiколи не була, раптом висунула цiлiсну теорiю про далекий космiчний зв’язок, у якому пiрамiди виконують роль своерiдних антен.

Саме iз цих лише зовнi мовчазних, наче мертвих i не функцiональних пристроiв, з якими ми залюбки фотографуемося, йде в iншi галактики iнформацiя iз Землi, яка дуже ретельно монiториться.

Аси космонавтики непрямо пiдтверджують – над пiрамiдами iз тим самим, уже нашим домашнiм космiчним зв’язком – великi проблеми. Помiхи нез’ясованi звiдкись беруться.

Тетянi, поки вона була вiдсутня, хтось такого наговорив, що тi, котрi набудували пiрамiди у цiлком конкретних, а не випадкових мiсцях, використовують енергiю ядра Землi.

Полонянка Сирченко здатна робити те, чого не дано нам, – вона бачить велетенськi стовпи свiтла, що випромiнюються iз пiрамiдального нутра.

Нарештi, вона, звичайно, «звихнулася» остаточно, бо почала розмовляти iз Сфiнксом, як iз живою iстотою, яка дивиться просто в очi i сипле iз зiниць снопи все того ж свiтла.

Але спробуй не повiр Тетянi, коли вона каже, що всерединi пiрамiд вода змiнюе свiй молекулярний склад. Ученi перевiрили – точно. У звичайнiсiнькiй водi враз гинуть усi мiкроби, i вона стае, що називаеться, водою живою, – заживляе рани, як пенiцилiн.

Сирченко вивершуе свою теорiю висновком, що Єгипет – це лише ланка велетенськоi мережi передачi вселенськоi iнформацii. Пiрамiдами-антенами усiяна вся Земля. Є вони на Мiсяцi, i на Марсi, i ще далi.

Із вiдвiдуванням останнiх адрес – проблематично. Поки що. Але навколо рiдноi планетки у пошуку пiрамiдальних шпилiв – чому б не пролетiтися.

І знову – у путь.