Золота осінь Гетьманщини

Вiн товкався на нiй, теж з обов’язку, тiльки вже чоловiчого, але теж не вiдчував нi любовi, нi почуттiв. Нi бодай збудження. Тож став рiдше й рiдше, як сам зiзнався, «лазити до неi». А згодом i зовсiм припинив – на сторонi дiвок завжди вистачало на один раз. А такого, щоб його не збуджувала юна краля, з ним не траплялося.

Якось вiн Євдокii бовкнув:

– Жаль, що в тебе немае крил.

– А для чого менi… крила? – здивувалась Євдокiя.

– А щоб ти… щоб ти полетiла…

– Куди? – заклiпала очима Євдокiя.

– Куди завгодно! Хоч i до дiдька, аби подалi вiд мене.

І в нього почав кривитися рот, смикатися щока, а очi наче вилазили… Вона закричала i кинулась од нього тiкати…

З часом заспокоiлась – це ж бiда така, наврочено йому, що рот у нього, як розхвилюеться, кривиться i щока смикаеться, а очi наче вилазять з орбiт…

А може, вона й сама винувата, iнодi думала. Нiколи не розумiла мужа свого, його реформ, що вiн уже почав затiвати, його потяг до Заходу… Вiн навiть руське вбрання з себе скинув, а зодягався в европейського крою костюм… Євдокiя цього не сприймала, вiн усе розумiв – це й стало причиною iхньоi сiмейноi катастрофи.

І розумiння чоловiка та пiдтримка його. Історiя знае ось такi приклади. Письменник Іван Бунiн iз жiнкою, яку любив, прожив усього пiвтора року, а з другою, що його розумiла – 47 рокiв. І був з нею щасливий.

Леонiд Утьосов – iнший приклад – писав в одному з листiв: «У мене була дружина-друг, жона-порадниця, дружина-критик.

А знаменитий европейський банкiр барон Ротшильд, щоб утримати бiля себе кохану, подарував iй на Єлисейських Полях розкiшний палац, певний, що тепер вона його любитиме. Бодай iз вдячностi. Не подумавши, що з вдячностi любити не можна. І що ж… Кохана кинула його, кинула його палац i повернулася до свого бiдного чоловiка.

Петро швидко охолов до дружини. А втiм, вiн нею нiколи й не захоплювався, а тому й не любив – потягу до Євдокii як до жiнки цар теж нiколи не мав.

– Хiба що з голодухи, бувало, полiзу до неi, – вiдверто казав, як злословив Петро. – Так i син народився, а вона менi байдужа.