Золота осінь Гетьманщини

Життя, як кажуть, тривало, а царська плоть жадала нових розваг, пристрастей i насолод з новими коханками, звабними й жагуче гарячими. Тодi ж i з’явилася Марта, якiй через роки судитиметься стати Катериною пiд порядковим номером «перша».

Марта Самуiлiвна Скавронська, в першому шлюбi Крузе. За однiею з версiй, вона народилася на територii сучасноi Латвii, в iсторичнiй областi Вiдземе, що на зламi ХVII–XVIII ст. входила до складу шведськоi Лiвонii, у родинi латиського (чи литовського) селянина родом iз околиць Кегумса.

За iншою версiею, майбутня росiйська iмператриця народилася в Дерптi – нинi Тарту – у родинi естонського селянина.

Батьки Марти повмирали вiд чуми, тож дядько вiддав дiвчину в дiм лютеранського пастора Глюка, вiдомого своiм перекладом Бiблii на латиську мову. Пiсля захоплення Марiенбурга росiйськими вiйськами Глюк, учений чоловiк, був узятий на росiйську службу, заснував першу гiмназiю в Москвi, викладав мови i писав вiршi росiйською мовою.

Марту використовували в домi як прислугу, грамоти ii не вчили – нащо вона служницi.

У 17 рокiв Марту вiддали замiж за шведського драгуна на iм’я Йоганн Крузе – якраз перед наступом росiян на Марiенбург. Пожила вона з чоловiком щось день чи два, сурмач Крузе вiдбув зi своiм полком на вiйну i десь згинув – чи пропав без вiсти.[3 - За iншими даними (версiею), першим чоловiком Марти Скавронськоi був не трубач Крузе, а драгун Рабе. Ця версiя потрапила навiть у художню лiтературу, наприклад, у роман О. М. Толстого «Петро Перший». Ще за iншою версiею – це ii дiвоче прiзвище, а якийсь Йоганн Рабе був ii батьком. ]

І юна Марта не встигла запам’ятати ту одну-едину шлюбну нiч з молодим чоловiком, як вiн, вигукнувши вранцi «Прощай! Сурма кличе мене в похiд», подався у той похiд – i щез… А у Марти ще довго у вухах гудiла його сурма.

Почалася Пiвнiчна вiйна. У 1702 р. армiя росiйського фельдмаршала Шереметьева захопила шведську фортецю Марiенбург. Шереметьев, взявши фортецю, безжалiсно спустошив i спопелив тi краi.

Про це вiн iз гордiстю доповiдатиме царевi: «Послал я во все стороны пленить и жечь, не осталось целого ничего, все разорено и сожжено, и взяли твои ратные государевы люди в полон мужеска и женска пола и робят несколько тысяч, также и работных лошадей, а скота с 20 000 или больше… и чего не могли поднять, покололи и порубили».

Загалом у Марiенбурзi Шереметьев захопив 400 мешканцiв. Клопотатися за них прийшов до графа пастор Глюк, ось тодi Шереметьев i запримiтив служанку Марту Крузе.