Ваші пальці пахнуть ладаном

У побутi це був помисливо-недовiрливий i пiдозрiлий чоловiк, який над усе боявся пiдчепити якогось недоброго мiкроба, а при виглядi звичайноi голки поета кидало ледь чи не в дрож… Рiч у тiм, що його батько, лiсник iмеретинського села Багдади, що бiля Кутаiса, Володимир Костянтинович Маяковський якось вирiшив пришити вiдiрваний гудзик. Операцiя нехитра, але вiн уколов собi пальця. На що спершу було й уваги не звернув – подумаеш, пальця голкою уколов! Крапелька кровi виступила, i все завершилось… Але не все так благополучно.

Швидко вiд того мiзерного уколу почалося зараження кровi i Маяковський-старший помер у тяжких муках – на сорок сьомому роцi життя. Вiд якогось там уколу голкою в палець!

Вiдтодi син його остерiгався голки i всього гострого, як чуми, став дуже недовiрливим, всюди вбачаючи якiсь пiдступи проти нього, всюди йому ввижалися пастки i замахи на його життя. Вiн став боятися порiзiв, завжди носив iз собою пляшечку з йодом, маленьку мильницю i додаткову, стерильно чисту хустку… Але Бог милуе, загинути Володимиру Володимировичу випаде не вiд якогось там мiкроба, а вiд кулi з власного револьвера… Але це станеться згодом… А тодi…

У бурхливий 1905-й вiн, дванадцятилiтнiй гiмназист, брав участь у демонстрацiях та гiмназичних страйках (точнiсiнько, як Вертинський у Киевi, коли навчався у гiмназii, – старшим вiн був за Маяковського всього лише на чотири роки.

Переiхавши до Москви у 1906 роцi – пiсля негаданоi смертi батька, – «майбутнiй глашатай революцii», продовжуе навчання i одночасно займаеться революцiйною роботою.

На початку 1908 року майбутнiй поет вступае в ряди РСДРП(б) i навiть зi згоди матерi кидае гiмназiю. (За iншими даними, був виключений iз неi за несплату грошей за навчання.) Невдовзi вiн стае членом Московського комiтету РСДРП(б). Партiйна кличка – товариш Костянтин.

Наприкiнцi березня того самого року його заарештовують за роботу в пiдпiльнiй друкарнi. Щоб не видати товаришiв, йому довелося похапцем, давлячись, з’iсти блокнот з адресами – разом з обкладинкою.

Тодi його вiддадуть пiд нагляд полiцii за мiсцем проживання. Вдруге його схоплять у сiчнi 1909 року за доносом агента таемноi полiцii – фiлера. Вiдбудеться, вiдсидiвши пiвтора мiсяцi у «допрi», i буде вiдпущений за вiдсутнiстю доказiв.

Утрете його арештують у липнi того ж року за пiдозрою у причетностi до органiзацii втечi тринадцяти полiтичних каторжанок iз московськоi Ногiнськоi в’язницi.