Ярославна

Довжина деяких валiв сягала вiд десяткiв до сотень кiлометрiв, ширина основи – вiд 8 до 22 метрiв, висота в окремих мiсцях i тепер сягае 9 метрiв. Найбiльше вивченi Змiевi вали на Киiвщинi. Особливо рясно iх мiж рiчками – тi в свою чергу були додатковою перепоною для нападникiв. Залишки валiв збереглися вздовж багатьох рiчок та в межирiччях, де вали захищали простiр мiж рiчками. По лiнii валiв були невеликi круглi городища, периметр яких близько 200 метрiв. Радiовуглецевий аналiз деревини з валiв показав, що система укрiплень створювалася вiд II ст.

до н.е. до VII ст. н.е. Себто за часом створення вони вiдповiдають Зарубинецькiй, Черняхiвськiй та Пенькiвськiй археологiчним культурам.

Існуе кiлька гiпотез про iх походження. За однiею вали буцiмто нагорнули ще скiфи-землероби (серед них було багато слов’ян-антiв) – для захисту вiд набiгiв сарматських племен. Що сармати нападали на скiфськi поселення – факт, але щоб землероби нагорнули такi вали? Сумнiвно.

За iншою гiпотезою вали спорудженi пiвнiчночорно-морським королiвством готiв – для захисту вiд кочiвникiв-гуннiв.

(Пiд час Великоi Вiтчизняноi вiйни фашистська Нiмеччина використовувала цю теорiю для територiальних претензiй на Украiну i Крим, хоча iснування готського королiвства в Криму – сумнiвне, була лише мiграцiя готських племен через цi територii).

Найвiрогiднiше, Змiевi вали нагорнули слов’яни – для захисту вiд кочiвникiв. Починаючи з часiв нашестя печенiгiв та торкiв, чи ще й ранiше – зайд у пiвденних степах, що межували iз Слов’янiею, а потiм i з Руссю, нiколи не бракувало.

…Жив та був на Русi богатир, звали його Кирило Кожум’яка.

І зiйшовся вiн у смертельному герцi з гiгантським Змiем Гориничем (символ небезпеки, що ii нiс Степ на Русь). Довго билися вони. Врештi-решт, руський витязь перемiг багатоголову гадину. Змiй, вiдчуваючи свiй швидкий кiнець, почав благати про пощаду. І навiть запропонував богатиревi роздiлити з ним землю порiвну.

«Дiлити те, що вже повнiстю належить менi? – здивувався Кожум’яка. – Та гаразд. Якщо ти хочеш дiлитися – давай дiлитися!»

Запряг Кожум’яка змiя в богатирський плуг, що його викував для цього вагою в 300 пудiв, та й погнав змiя. В того й очi рогом лiзли – в усiх його головах – як тягнув важелезного плуга. Але тягнув, дiватися нiде було, як Кирило пiдганяв його богатирською пугою. І провiв змiй борозну вiд Киева й до моря. А потiм i по морю провiв.