Ярославна

[2 - Поховавши Генрiха, Анна як королева, згiдно iз французькими законами не могла вдруге вийти замiж. Але ж вона була ще такою молодою – 32 роки! – вродливою i ставати черницею не збиралася. Як i вести чернече пiсне життя. Вона ще багла любовi. Сталося так, що Анна Ярославна покохала одного з наймогутнiших васалiв короля – графа Рауля II де Крепi. Любов була взаемною. Граф палко кохав королеву, але на шляху до щастя виявилося багато перепон. Та Рауль не злякався нi короля, нi церкви, нi людського осуду. У 1062 роцi, пiд час полювання в лiсi, вiн викрав Анну i вiдвiз ii до Крепi, де вони й обвiнчалися.

Королiвський двiр обурився. Священики обурилися. Папа Олександр II не визнав шлюбу Рауля i звелiв йому розлучитися з королевою. Граф гордо вiдмовився: розлючений папа вiдлучив його вiд церкви – за середньовiччя це була страшна кара. Але граф так кохав Анну, що знехтував i буллою самого Папи. Закоханi щасливо прожили дванадцять рокiв, до самоi смертi графа Рауля. Такi вони – Ярославни!]

Єлизавета Ярославна стала жоною норвезького короля Харальда Суворого i любов Харальда до Ярославни – а вiн ii безмежно любив! – не одне столiття надихала поетiв европейськоi Пiвночi (хоча б сага про Харальда Сiгурдарсона «Харальд Хоробрий i Єлизавета Ярославна»).

Анастасiя Ярославна була жоною короля Угорщини Антраша І. В Угорщинi, як i у Францii, е пам’ятник, присвячений Ярославнi – Анастасii.

Агата Ярославна вийшла замiж за Едуарда Вигнаника, спадкоемця престолу Англii. Це друга версiя.

За першою вона була королевою Польщi.

Французькi принци i в нашi днi вважають за честь зазначити спорiдненiсть iз «Домом Ярослава Мудрого». Вже у XXI столiттi французького принца Шарля-Фiлiппа Орлеанського представляють 37-м потомком дочки киiвського князя Ярослава Мудрого королеви Францii Анни Ярославни. Така спорiдненiсть дае йому право формально вважатися одним iз законних претендентiв на французький престол.

Отже, Русь дала Європi чотирьох королев i вiдповiдно чотири королiвських доми, представники яких багато столiть керували захiдною частиною Євразii.

І нарештi, п’ята Ярославна,[3 - Ярославною була i жона Василiя II Темного, а також мати Івана III, який здiйснив централiзацiю Московськоi Русi. А дочка удiльного князя Ярослава Боровського i Малоярославецького – Марiя Ярославна була спiвправителькою Русi при своему слiпому чоловiковi Василii Темному – праправнучка Івана Калити, правнучка князя Литовського Ольгерда Гедиминовича.