На нашем ресурсе вы можете полностью погрузиться в мир книги «Сини змієногої богині» — читайте её онлайн бесплатно в полной, несокращённой версии. Если предпочитаете слушать — воспользуйтесь аудиоформатом; хотите сохранить — скачайте через торрент в fb2. Жанр произведения — Серьезное чтение, Современная проза, Историческая литература. Также на странице доступно подробное описание, авторская аннотация, краткое содержание и живые отзывы читателей. Мы постоянно пополняем библиотеку и улучшаем сервис, чтобы создавать лучшее пространство для всех ценителей качественной литературы.
Сини змієногої богині

Автор
Дата выхода
24 августа 2015
🔍 Загляните за кулисы "Сини змієногої богині" — аннотация, авторский взгляд и ключевые моменты
Перед погружением в полный текст предлагаем познакомиться с произведением поближе. Здесь собраны авторские заметки, аннотация и краткое содержание "Сини змієногої богині" — всё, что поможет понять глубину замысла и подготовиться к чтению. Материалы представлены в оригинальной авторской редакции (Валентин Чемерис) и сохраняют аутентичность произведения. Если чего-то не хватает — сообщите нам в комментариях, и мы дополним описание. Читайте мнения других участников сообщества: их отзывы часто раскрывают скрытые смыслы и добавляют новые грани понимания. А после прочтения обязательно вернитесь сюда — ваш отзыв станет ценным вкладом в общее обсуждение книги.
Описание книги
Що може бути цікавішим за її величність історію? Тільки історія, про яку розповідають небайдуже та неупереджено. Саме так, як це робить Валентин Чемерис (нар. 1936 р.) – відомий український письменник, автор історичних та фантастичних романів і оповідань, лауреат багатьох літературних премій. У видавництві «Фоліо» вийшли друком його романи «Смерть Атея», «Фортеця на Борисфені», «ольвія», «Генерали Імперії», «ордер на любов», «ярославна», «Ваші пальці пахнуть ладаном…», «Трагедія гетьмана Мазепи», «Марина – цариця московська».
«Сини змієногої богині» – роман-есей, що складається з власне роману та кількох повістей з однією головною героїнею – Скіфією, загадковою і таємничою країною вершників з луками, тією Скіфією, яка у VII столітті до н. е. під дзвін мечів і співи стріл з’явилася на південних теренах України. Легендарна і реальна, повна слави і звитяги, знана нам і незнана, Скіфія воїнів і хліборобів, царів і вождів, чаклунів і знахарів, войовничих амазонок і жриць, земля героїв (Іданфірс, Атей, Скілур) і майстрів неперевершених шедеврів, що й нині дивують і вражають людство…
📚 Читайте "Сини змієногої богині" онлайн — полный текст книги доступен бесплатно
Перед вами — полная электронная версия книги "Сини змієногої богині", адаптированная для комфортного онлайн-чтения. Мы разбили произведение на страницы для удобной навигации, а умная система запоминает, на какой странице вы остановились — можно закрыть браузер и вернуться к чтению позже, не тратя время на поиски. Персонализируйте процесс: меняйте шрифты, размер текста и фон под свои предпочтения. Погружайтесь в мир литературы где угодно и когда угодно — любимые книги теперь всегда под рукой.
Текст книги
поширена версiя про мiсцеве (автохтонне) походження скiфськоi культури вiд племен зрубноi культури пiзнього бронзового вiку, якi населяли степову та лiсостепову зони Пн. Причорномор’я. В кiнцi VII ст. до н. е. С. витiснили з степiв Пн. Причорномор’я кiммерiйцiв, разом з якими вони брали участь у великих iсторичних подiях у Переднiй Азii…»
«…А скiфськi жiнки пiд час довгоi вiдсутностi чоловiкiв сходилися з невiльниками…»
Це ж треба, га? Не якась там… одна, гуляща, а зразу всi. Гамузом! Юрбою-юрмою! Тлумом, навалом! Укупi.
А втiм, це Геродот так «знеславив» на всi прийдешнi вiки й тисячолiття скiфських мадонн. Та й не де-небудь, а в своiй знаменитiй «Скiфii» у першому абзацi четвертоi книги своiх «Історiй», що, як вiдомо, називаеться «Мельпомена». І треба вам, добродii, сказати-повiдати, що «батько iсторii» мав усi пiдстави для того, аби… констатувати факт iхньоi невiрностi мав, кажемо, всi пiдстави. Бо факт той, всезагальноi зради моторних скiф’янок, iхнiх хiврь, химок чи солох, як кажуть, iсторичний (Геродот – лише добросовiсний писар iсторii) – що було, те було.
А було, значить, так.
За Геродотом, кiммерiйцi подалися в Передню Азiю…
Оскiльки ми тут вже не раз згадували i ще будемо згадувати Передню Азiю, то слiд пояснити, що Передньою Азiею колись називалася пiвденно-захiдна частина Азii. Так звана Захiдна. А включае вона Малоазiйське, Вiрменське та Іранське нагiр’я, Месопотамську рiвнину, Аравiйський пiвострiв та схiдне узбережжя Середземного моря.
За Геродотом, кiммерiйцi подалися в Передню Азiю тiльки тому, що iм, простiше кажучи, дiватися не було куди, адже це iх скiфи вигнали з степiв Пiвнiчного Причорномор’я, що iх вони населяли з кiнця ІІ – початку І тис. до н. е.






