На нашем ресурсе вы можете полностью погрузиться в мир книги «Сини змієногої богині» — читайте её онлайн бесплатно в полной, несокращённой версии. Если предпочитаете слушать — воспользуйтесь аудиоформатом; хотите сохранить — скачайте через торрент в fb2. Жанр произведения — Серьезное чтение, Современная проза, Историческая литература. Также на странице доступно подробное описание, авторская аннотация, краткое содержание и живые отзывы читателей. Мы постоянно пополняем библиотеку и улучшаем сервис, чтобы создавать лучшее пространство для всех ценителей качественной литературы.
Сини змієногої богині

Автор
Дата выхода
24 августа 2015
🔍 Загляните за кулисы "Сини змієногої богині" — аннотация, авторский взгляд и ключевые моменты
Перед погружением в полный текст предлагаем познакомиться с произведением поближе. Здесь собраны авторские заметки, аннотация и краткое содержание "Сини змієногої богині" — всё, что поможет понять глубину замысла и подготовиться к чтению. Материалы представлены в оригинальной авторской редакции (Валентин Чемерис) и сохраняют аутентичность произведения. Если чего-то не хватает — сообщите нам в комментариях, и мы дополним описание. Читайте мнения других участников сообщества: их отзывы часто раскрывают скрытые смыслы и добавляют новые грани понимания. А после прочтения обязательно вернитесь сюда — ваш отзыв станет ценным вкладом в общее обсуждение книги.
Описание книги
Що може бути цікавішим за її величність історію? Тільки історія, про яку розповідають небайдуже та неупереджено. Саме так, як це робить Валентин Чемерис (нар. 1936 р.) – відомий український письменник, автор історичних та фантастичних романів і оповідань, лауреат багатьох літературних премій. У видавництві «Фоліо» вийшли друком його романи «Смерть Атея», «Фортеця на Борисфені», «ольвія», «Генерали Імперії», «ордер на любов», «ярославна», «Ваші пальці пахнуть ладаном…», «Трагедія гетьмана Мазепи», «Марина – цариця московська».
«Сини змієногої богині» – роман-есей, що складається з власне роману та кількох повістей з однією головною героїнею – Скіфією, загадковою і таємничою країною вершників з луками, тією Скіфією, яка у VII столітті до н. е. під дзвін мечів і співи стріл з’явилася на південних теренах України. Легендарна і реальна, повна слави і звитяги, знана нам і незнана, Скіфія воїнів і хліборобів, царів і вождів, чаклунів і знахарів, войовничих амазонок і жриць, земля героїв (Іданфірс, Атей, Скілур) і майстрів неперевершених шедеврів, що й нині дивують і вражають людство…
📚 Читайте "Сини змієногої богині" онлайн — полный текст книги доступен бесплатно
Перед вами — полная электронная версия книги "Сини змієногої богині", адаптированная для комфортного онлайн-чтения. Мы разбили произведение на страницы для удобной навигации, а умная система запоминает, на какой странице вы остановились — можно закрыть браузер и вернуться к чтению позже, не тратя время на поиски. Персонализируйте процесс: меняйте шрифты, размер текста и фон под свои предпочтения. Погружайтесь в мир литературы где угодно и когда угодно — любимые книги теперь всегда под рукой.
Текст книги
Дiоклетiан два вiки прожив би – старий загартований вояка, який пройшов Крим i Рим – здоровий був як бик (його улюблена поговiрка), але… Року 316-го його дружина й донька (вони на той час остаточно прийняли християнство, те християнство, з яким за роки свого правлiння безуспiшно боровся iхнiй чоловiк i батько), повертаючись з мандрiвки до Грецii, негадано були захопленi язичниками i пiсля тортур по-звiрячому вбитi. Їх просто розтерзали знавiснiлi фанатики, прибiчники Юпiтера… Дiоклетiан був люблячим чоловiком i батьком.
Але християнство вже перемогло – остаточно i безповоротно. Ще через шiсть рокiв по вiдставцi Дiоклетiана, один з його спадкоемцiв (iмперiя на той час вже була роздiлена мiж кiлькома правителями) Галерiй, котрого називали iнiцiатором гонiнь за правлiння свого патрона, змушений буде припинити переслiдування i вiдмiнити гноблення прибiчникiв новоi вiри.
І все ж хоч iмператор, переслiдувач християнства, й пiшов iз влади (власне, обставини його пiшли), а потiм i з самого життя, але ера, названа його iменем (так звана ера Дiоклетiана, що почалася у 284 роцi, коли Дiоклетiан зiйшов на трон), все ще тривала. Роки, роки i роки, iснувала б вона ще довго i, можливо, б «дотягнула» й до наших днiв, але iй на завадi – i хто б мiг подумати? – став навiть не римлянин за походженням, а якийсь там чужинець, скiф iз колись такоi могутньоi Скiфii – спершу Великоi, потiм Малоi, ще потiм нiякоi.






