На нашем ресурсе вы можете полностью погрузиться в мир книги «Сини змієногої богині» — читайте её онлайн бесплатно в полной, несокращённой версии. Если предпочитаете слушать — воспользуйтесь аудиоформатом; хотите сохранить — скачайте через торрент в fb2. Жанр произведения — Серьезное чтение, Современная проза, Историческая литература. Также на странице доступно подробное описание, авторская аннотация, краткое содержание и живые отзывы читателей. Мы постоянно пополняем библиотеку и улучшаем сервис, чтобы создавать лучшее пространство для всех ценителей качественной литературы.
Сини змієногої богині

Автор
Дата выхода
24 августа 2015
🔍 Загляните за кулисы "Сини змієногої богині" — аннотация, авторский взгляд и ключевые моменты
Перед погружением в полный текст предлагаем познакомиться с произведением поближе. Здесь собраны авторские заметки, аннотация и краткое содержание "Сини змієногої богині" — всё, что поможет понять глубину замысла и подготовиться к чтению. Материалы представлены в оригинальной авторской редакции (Валентин Чемерис) и сохраняют аутентичность произведения. Если чего-то не хватает — сообщите нам в комментариях, и мы дополним описание. Читайте мнения других участников сообщества: их отзывы часто раскрывают скрытые смыслы и добавляют новые грани понимания. А после прочтения обязательно вернитесь сюда — ваш отзыв станет ценным вкладом в общее обсуждение книги.
Описание книги
Що може бути цікавішим за її величність історію? Тільки історія, про яку розповідають небайдуже та неупереджено. Саме так, як це робить Валентин Чемерис (нар. 1936 р.) – відомий український письменник, автор історичних та фантастичних романів і оповідань, лауреат багатьох літературних премій. У видавництві «Фоліо» вийшли друком його романи «Смерть Атея», «Фортеця на Борисфені», «ольвія», «Генерали Імперії», «ордер на любов», «ярославна», «Ваші пальці пахнуть ладаном…», «Трагедія гетьмана Мазепи», «Марина – цариця московська».
«Сини змієногої богині» – роман-есей, що складається з власне роману та кількох повістей з однією головною героїнею – Скіфією, загадковою і таємничою країною вершників з луками, тією Скіфією, яка у VII столітті до н. е. під дзвін мечів і співи стріл з’явилася на південних теренах України. Легендарна і реальна, повна слави і звитяги, знана нам і незнана, Скіфія воїнів і хліборобів, царів і вождів, чаклунів і знахарів, войовничих амазонок і жриць, земля героїв (Іданфірс, Атей, Скілур) і майстрів неперевершених шедеврів, що й нині дивують і вражають людство…
📚 Читайте "Сини змієногої богині" онлайн — полный текст книги доступен бесплатно
Перед вами — полная электронная версия книги "Сини змієногої богині", адаптированная для комфортного онлайн-чтения. Мы разбили произведение на страницы для удобной навигации, а умная система запоминает, на какой странице вы остановились — можно закрыть браузер и вернуться к чтению позже, не тратя время на поиски. Персонализируйте процесс: меняйте шрифты, размер текста и фон под свои предпочтения. Погружайтесь в мир литературы где угодно и когда угодно — любимые книги теперь всегда под рукой.
Текст книги
Чи розповiдь про мiфiчних гiпербореiв або аргiпеiв, якi живляться молоком та черешнями, а взагалi – не лихий народ. Як i згадуванi вже люди «з козячими ногами i тi, що сплять по шiсть мiсяцiв на рiк». Чи землю за кiнцем свiту (Захiдна Африка), де буцiмто живуть рiзнi чудиська та дикi химернi люди – двоголовi чи з песьiми головами (або й взагалi без голiв – на плечах у них немае нiчого, а голови знаходяться в грудях – такi «данi» були колись поширеними, i iм вiрили).
За якимись iседонами живуть одноокi арiмаспи, а за ними – «грифи, що стережуть золотий скарб», а ще далi – мiфiчнi гiпербореi.
Мандрiвник Плано Карпiнi, який у 1245 роцi побував у монгольського хана, у своему звiтi – «Книга Іоанна де Плано Карпiнi, архiепископа Антиварiйського, iсторiя Монголiв, яких йменують Татарами» – розповiв про якихось фантастичних iстот, «у яких, як нам говорили, невеликi шлунки i маленький рот; вони не iдять м’яса, а варять його.
Чи його розповiдi про напiвлюдей-напiвсобак з копитами. А коли Карпiнi повернув на пiвдень, то «напроти Арменiв» зустрiв у пустелi «деяких чудовиськ, якi мали людську подобу», але було в них лише по однiй руцi i по однiй нозi. Хоча на однiй нозi вони, виявляеться, скакали швидше за коня, а коли стомлювалися, «то ходили на руцi й нозi, так би мовити, вертячись колом».
І цьому тодi вiрили. Як i ще бiльшим чудасiям.
Примiтки до власних назв народiв i племен, вжитих у роздiлi
ФРАКІЙЦІ – загальна назва численних груп iндоевропейських племен, що населяли Балканський пiвострiв. Основнi племена: беси, гети, трiбали, мiзiйцi, фригiйцi.
АНДРОФАГИ (грец. людоiди) – назва, приписувана давньогрецькими iсториками та географами племенам, якi в серединi І тис.
МАССАГЕТИ – iранське плем’я.
МЕЛАНХЛЕНИ.






