Сини змієногої богині

І були до приходу старих скiфiв господарями своiх краiв, то чого iм лякатися нагаiв та батогiв? Про нагаi та батоги легенда, придумана рабовласниками, царськими скiфами, якi так утверджували свое панiвне становище серед iнших народiв i племен.

Битва була. Люта i довготривала. Не на життя, а на смерть. І молоде поколiння ледь-ледь було не перемогло прибульцiв, але брак вiйськового досвiду й гарту, яким сповна володiли старi скiфи, загартованi в минулих битвах, не дав iм змоги отримати перемогу. І все ж чи не лiто у Скiфii клекотiли сутички – скiфи, якi повернулися зi сходу, з останнiх сил утверджували свою владу i зверхнiсть.

Просуваючись на захiд, до Істра-Дунаю, царськi скiфи пiдкорили багато мiсцевих племен, повсюдно утверджуючи свою владу, адже вони були саями – царськими, самими богами – на iхне переконання – поставленi над усiма скiфами i нескiфами в тих краях.

Так почала утворюватися Причорноморська Скiфiя, яка згодом у межирiччi Танаiса – Борисфена – Істра отримае назву Великоi.

Нiколи тебе не було, скiфський океане!

Краiна Скiфiя вiдображена на кiлькох стародавнiх географiчних картах: на картi свiту за Геродотом, V ст. до н. е., на картi свiту за Аристотелем, ІV ст. до н. е., на картi свiту за Птолемеем – II ст. до н. е. А ось на картi свiту за Ератосфеном – III ст. до н. е., за Скiфiею вже кiнець землi. Щоправда, вище скiфiв зазначено:

«Пiвнiчний або Скiфський океан».

Так названо було теперiшнiй Пiвнiчний Льодовитий океан.

То, виходить, степова Скiфiя мала свiй океан?

Якщо судити за картою свiту Ератосфена, то – так.

Але ж ми знаемо, що Пiвнiчний Льодовитий океан нiколи i нiякого вiдношення до Скiфii не мав. Як взагалi Скiфiя нiколи не мала анiякого океану – недарма ж ii звали Степовою Елладою.

А ось море було. Чорне море, грецький Понт Евксинський, у слов’ян море Руське, воно колись i звалося Скiфським морем.

Мала Скiфiя i своi рiки – та якi рiки! Згадаймо хоча б Днiпро-Борисфен у тi часи.

Опис земель i складу земель нам залишили iсторик Геродот та античнi письменники. За iхнiми даними, уздовж морського узбережжя Скiфiя займала територiю вiд Танаiсу (Дону) на сходi i до Істру (Дунаю) на заходi, а в глиб краiни вiд гiр Криму до зони лiсiв на пiвночi, простягалася теж приблизно на таку вiдстань – 600–700 км. На цьому чималому чотирикутнику i поширювалася влада скiфiв.