Рогнеда

Побачить поле – купуе, власноруч засiе поле. Крiпко стан свiй перев’язавши, силу рук вiддасть працi. І вiдчувае, що добро творить. І не згасае всю нiч ii свiтильник. Руки своi прикладае до корисного, лiктi ж своi вiддае веретену, долонi рук розкривае для вбогих, подасть плiд жебраковi. Не печеться про дiм свiй муж ii, де б вiн не був. Винятковий одяг пошие мужу своему, а червлений i багряний одяг – для себе. Помiтний бувае на воротях муж ii, а особливо коли сяде на зiбраннi зi старiйшинами i жителями землi.

Покривала зробить i вiддасть на продаж. Вуста ж своi розкривае розумно i до ладу мовить язиком своiм. В силу i красу одяглась вона. Милiсть пiдносить ii, дiти ii збагачують, i муж хвалить ii. Розумна жона – благословенна, i хай похваляе страх Божий. Дайте iй вiд плоду вуст ii, i хай прославляють на воротях мужа ii».

Ось так. Це сам Соломон так на вiки прорiк.

Отож, Соломон (р. н. невiд. – пом. 928 р. до н. е.) – цар Іудейського царства 965–928 рр. до н. е. Син царя Давида i його спiвправитель.

Провiв низку реформ (деякi – вельми вдало), встановив тверду систему податкiв, трудовоi i вiйськовоi повинностi, змiцнив армiю тощо.

Згiдно з бiблiйною традицiею, уславився надзвичайною мудрiстю. За легендою, Соломон – автор деяких книг Бiблii.

Книга «Пiсня пiсень» – канонiчна книга Ветхого Завiту – приписуеться царевi Соломону. Сьогоднi сприймаеться i тлумачиться як збiрник весiльних пiсень без единого сюжету, але може iнтерпретуватися i як iсторiя любовi царя Соломона i дiвчини Суламiти (в деяких популяризаторських виданнях – Суламiф), або як протиставлення чистоi любовi Суламiти до пастуха та участi жiнок в гаремi Соломона.

Головна героiня «Пiснi» – дiвчина Суламiта. Вона смаглява, рудоволоса, надзвичайно гарна. Одягнена в хiтон i сандалii. У неi й закохався велелюбний цар Соломон, але тут – традицiйний трикутник: вона кохае iншого, молодого пастуха, за що й терпить знущання вiд царевих слуг. Суламiта – селянка, стереже виноград.

Пiд кiнець «Пiснi пiсень» вона закликае свого коханого тiкати вiд гнiву царя.

Вислiв «Пiсня пiсень» означае найголовнiшу iз пiсень любовi.

У третiй Книзi царств стверджуеться, що Соломон склав буцiмто аж 1005 пiсень. Хоча згадка iменi Соломона може й не означати його авторства, адже це – збiрник весiльних гiмнiв. Наприклад, у руському весiльному обрядi жених i наречена можуть називатися князем i княгинею, хоч вони такого статусу в життi й не мають.