Російська криптологія

При сих же докладах Ея Императорское Величество о потребности в сделании печатей для известного открывания писем рассуждать изволила: что для лучшего содержания сего в секрете весьма надежного человека и ежели возможно было, то лучше из российских такого мастера или резчика приискать, и оного такие печати делать заставить не здесь, в Санкт-Петербурге, дабы не разгласилось, но разве в Москве или около Петербурга, где в отдаленном месте, и к нему особливый караул приставить, а по окончании того дела все инструменты и образцы печатей у того мастера обыскать и отобрать, чтоб ничего у него не осталось, и сверх того присягою его утвердить надобно, дабы никому о том не разглашал».

Петро III, вступивши на престол, одержав службу перлюстрацii вже в станi повного розвалу. При вiдсутностi перехоплених депеш таку ж оцiнку варто дати й ефективностi дешифрування. Потрiбно сказати, що якщо Гольдбах у цей час не мав масштабних успiхiв у дешифруваннi, то створенi ним шифри, що нараховували до 3500 цифрових груп, були одними з кращих у Європi.

20 листопада 1764 року помер Гольдбах, пiсля чого керiвник КЗС граф Микола Панiн запросив на його мiсце математика i фiзика, нiмця за нацiональнiстю Франца Ульрiха Теодора Епiнуса. В обов'язки Епiнуса та його пiдлеглих входило створення шифрiв i пiдбiр ключiв до шифросистем перехопленоi кореспонденцii.

У 1769 роцi Епiнус був «пожалован статским советником и определен при Коллегии иностранных дел при особливой должности». За успiшну роботу на теренi дешифрування у 1773 роцi вiн отримав чин дiйсного статського радника.

Користувачами шифрiв, створених в КЗС, були: iмператриця (iндивiдуальнi шифри для листування з обраними особами), кабiнет iмператрицi (загальнi й iндивiдуальнi шифри для листування з вищими чиновниками держави), КЗС (загальнi й iндивiдуальнi шифри для листування, приблизно з 70 дипломатичними представниками Росii за кордоном та iх мiж собою; для листування з iноземними дворами; спецiальнi шифри для листування з таемними агентами росiйського уряду), армiя та флот.

Перлюстрацiя була найважливiшим поряд з повiдомленнями платних закордонних агентiв джерелом iнформацii для прийняття зовнiшньополiтичних рiшень. Перлюструвалася вся закордонна кореспонденцiя незалежно вiд положення одержувача та вiдправника. У 1779 роцi iмператриця наказала доставляти iй з Санкт-Петербурзького поштамту таемно розкриту кореспонденцiю.