Російська криптологія

Збереглися росiйськi копii дешифрованих листiв 1742 року: вiд «голштинского в Швеции министра Пехлина к находящемуся в Санкт-Петербурге обер-маршалу голштинскому Бриммеру», «голландского в Санкт-Петербурге резидента Шварца к Генеральным штатам, к графине Фагель В Гаагу, к пансионерному советнику фон дер Гейму и пр.», «австро-венгерского в Санкт-Петербурге резидента Гогенгольца к великому канцлеру графу Ульфельду и к графу Естергазию, а также секретаря его Бослера к маркизу Вотте», «английского в Санкт-Петербурге министра Вейча к милорду Картерсту в Ганновер и к герцогу Ньюкастльскому», а також копii деяких iнших документiв.

Найбiльшого успiху Гольдбах домiгся у перших числах червня 1744 року, коли ним була прочитана шифрована депеша французького посла Шетардi до Парижа. Цей випадок став хрестоматiйним в iсторii криптологii. Знаючи, що його листи на поштi розкривалися, Шетардi був упевнений, що прочитати його шифр було неможливо й тому легковажно писав про iмператрицю, що вона цiлком вiддавалася своiм задоволенням, була несерйозна, дурна та розпусна.

Бестужев-Рюмiн, який став канцлером, спритно використав саме цей текст у боротьбi проти «французькоi» придворноi партii (ранiше в нього вже були дешифрованi тексти практично всiх листiв цього посла). Вiн розiграв перед Єлiзаветою сцену дешифрування депешi, «вимушено» вимовляючи «поносные слова». В результатi 17 червня Шетардi був вигнаний iз краiни, а робота Гольдбаха на теренi дешифрування не залишалася без уваги та високо була оцiнена iмператрицею.

У 1744 роцi вона дала вказiвку про видачу йому надалi рiчноi платнi у 2000 рублiв iз статс-контори. У 1760 роцi Гольдбах отримав звання таемного радника з щорiчною платнею у 4500 рублiв. Це було одне з найвищих звань в росiйськiй державi, i нагороджувалися ним дворяни за особливi заслуги перед Вiтчизною. Вiдзначимо, до речi, що Леонарду Ейлеру, незважаючи на його видатнi науковi досягнення та постiйне заступництво з боку росiйського двору, вказане звання так i не було подароване.

Саме з моменту появи Гольдбаха в штатах КЗС директору Санкт-Петербурзького поштамта Фрiдрiху Ашу почали поступати розпорядження Бестужева-Рюмiна ретельно копiювати листи цiлком, у жодному випадку не опускаючи в них шифротексту. Не довiряючи рядовим копiiстам, Бестужев-Рюмiн наказав копiювати в ЧК «цифрами писанные» частини листiв професору математику Тауберту.