Європейська криптологія

Грецький письменник Полiбiй (бiля 200 – 120 до н.е.) використовував систему сигналiзацii, що була широко прийнята як метод шифрування. Вiн записував букви грецького алфавiту в квадратну таблицю та замiняв iх числовими координатами в таблицi номером рядка та номером стовпця. Пари чисел передавалися за допомогою смолоскипiв. У варiантi з латинським алфавiтом для передачi, наприклад, букви «U» потрiбно було взяти 4 смолоскипи в праву руку та 5 – у лiву, або записати як цифру «45» (див. таблицю).

Наприклад, слово «UKRAINE» можна записати як цифровий шифротекст «45254211243315» або «54522411423351».

Цiкаво, що шифр Полiбiя дiйшов до наших днiв та одержав своерiдну назву «шифру в'язнiв». Для його використання потрiбно було тiльки знати природний порядок розташування букв алфавiту (як у вищезазначеному прикладi для англiйськоi мови). Число 3, наприклад, передавалося шляхом потрiйного стукоту. При передачi букви спочатку вiдстукувалося число номера рядка, у якому знаходилася буква, а потiм число номера вiдповiдного стовпця.

Наприклад, буква «F» передавалася подвiйним стукотом (другий рядок) i потiм одинарним (перший стовпець).

Із застосуванням цього шифру пов'язанi деякi iсторичнi казуси. Так, росiйськi «декабристы», якi були ув'язненi пiсля невдалого повстання, не змогли встановити зв'язок з князем Одоевським. Виявилося, що вiн (добре освiчений за тих часiв) не пам'ятав природний порядок розташування букв у росiйському та французькому алфавiтах (iншими мовами вiн не володiв).

«Декабристы» для росiйського алфавiту використовували прямокутник розмiру 5x6 (5 рядкiв та 6 стовпцiв) i скорочений до 30 букв алфавiт.

Пiзнiше букви стали розташовувати в квадратi хаотично, але це вимагало наявнiсть такого квадрата у отримувача повiдомлення, що також було небезпечно. Вихiд був знайдений у застосуваннi так званого ключового слова, що легко запам'ятовувалося. Обиралося недовге слово (наприклад, «UKRAINE»), з нього забиралися букви, що повторювалтся, а тi, що залишалися, записувалися в першi клiтини квадрата по рядках.

Порожнi клiтини заповнювалися буквами алфавiту, що залишилися, у природному порядку (див. таблицю).

В результатi такого шифрування слово «UZHGOROD» перетворюеться у цифровий шифротекст «11553332414125».

Полiбiйський квадрат став однiею з найбiльш широко розповсюджених криптосистем, що вживалися у той час.