Європейська криптологія

Atbash). Це був простий шифр одно-алфавiтноi замiни для еврейського алфавiту. Таблиця (лiнiйка) шифрування цим методом для латинського алфавiту буде виглядати таким чином:

A B C D. E F G H I. J. K L M N O P Q R S T U V W X Y Z

Z Y X W V U T S R Q P O N M L K J. I. H G F E D. C B A

Бачимо, що у цьому шифрi замiна мае симетричний вигляд. Так, наприклад, слово «UZHGOROD» перетворювалося у слово «FASTLILW».

Інший шифр «Альбам» полягав у розбивцi алфавiту на двi частини та розташуваннi однiеi частини пiд iншою:

A.

B C D E F G H I..J. K L M

N O P Q R S T U V W X Y Z

Слово «UZHGOROD» перетворювалося вже у слово «HMUTBEBQ».

Перше документально пiдтверджене використання шифру замiни у вiйськових цiлях з'явилося у «Записках про галльську вiйну» (лат. Commentarii de Bello Gallico) Гая Юлiя Цезаря (I столiття до н.е.). Цезар описував, як вiн послав повiдомлення Цицерону, що перебував в облозi та був на гранi капiтуляцii. У цьому листi латинськi букви були замiненi грецькими, тому ворог його не змiг би зрозумiти.

Цезар так часто користувався тайнописом, що Марко Валерiй Проб написав цiлий трактат про застосовуванi ним шифри, який, на жаль, не дiйшов до наших днiв. Однак завдяки твору Гая Транквiлла Светонiя «Життя 12 Цезарiв», написаному в 2-му столiттi н.е., у нас е докладний опис одного з шифрiв замiни, що застосовувалися Юлiем Цезарем. Вiн просто замiняв кожну букву в посланнi буквою, що знаходилась в алфавiтi на три позицii далi.

Ось як про це повiдомляе Гай Светонiй: «Існують i його листи Цицерону та листи до близьких про домашнi справи: у них, якщо потрiбно було повiдомити що-небудь негласно, вiн користувався тайнописом, тобто мiняв букви так, щоб з них не складалося жодного слова.

Щоб розiбрати й прочитати iх, потрiбно читати щоразу четверту букву замiсть першоi».

A B C D E F G H I. J. K. L M N O P Q R S T. U V W X Y Z

D E F G H I. J. K L M N O P Q R S T U V W X Y Z. A B C

Спочатку виписувався алфавiт у природному порядку, а потiм пiд ним виписувався той же алфавiт, але зi зрушенням на 3 букви влiво.

При зашифруваннi буква «А» замiнялася буквою «D», «B» замiнялася на «E», «C» – на «F» й так далi. Так, наприклад, слово «UZHGOROD» перетворювалося у шифротекст «XCKJRURG», а «UKRAINE» – у «XNUDLQH». Одержувач зашифрованого повiдомлення шукав цi букви в нижньому рядку та по буквах над ними вiдновлював вихiдне слово. Ключем у шифрi Цезаря була величина зрушення нижнього рядка алфавiту, тобто цифра 3.