Св. Петро Могила

Саме «Аннi Могилянцi Потоцкой» присвятив книгу «Небо нове» (Львiв, 1665) згадуваний вище Іоаникiй Галятовський, котрий називае низку пов’язаних з Могилами великих родiв, серед яких князi Радзивiлли, Вишневецькi, Корецькi, Потоцькi, Мишковськi, Прерембськi, Карнковськi, Казановськi, Станiславськi, Фiрлеi та Служки.

Марiя вийшла замiж за кам’янецького й летичiвського старосту, брацлавського воеводу, врештi, писаря польного коронного (у 1617—1628 рр.) Стефана Потоцького, який помер 5.03.1631 р. Нещодавно було знайдено документи, якi засвiдчують, що Анна та Марiя Могили мали деякi володiння в Украiнi, зокрема с.

Устя. У 1623 р. Софiя Лянцкоронська подарувала С. Потоцькому та його дружинi «Марii з Могил» добра Чорштин, Угрин i Устя, м. Бучач з селами Сороки, Бичкiвцi, Бiлий Потiк, мiстечко й с. Бiла. У свiтлi цих документiв стае зрозумiло, чому Марiя заснувала православну Свято-Микiльську церкву саме в Бучачi. Вдруге жiнка вийшла замiж за Миколая Фiрлея, белзького воеводу. Вiд першого ii шлюбу народилася дочка Катерина, яка вийшла замiж за одного з князiв Радзивiллiв, вiд другого – Анна, що вийшла замiж за магната Казановського. Внучка Катерини – Марiя-Каролiна – була одружена у першому шлюбi з Людвiгом Бранденбурзьким, а у другому – з Карлом Пфальц-Ной-бурзьким. Отже, австрiйськi iмператори Франц-Йосиф І i Франц-Йосиф ІІ, королi Баварii, Саксонii, Бельгii та Грецii були нащадками роду Могил. Дочка Анни Казановськоi – Марiя – вийшла замiж за Станiслава Яблоновського, гетьмана польного коронного (1676—1682), гетьмана великого коронного Речi Посполитоi (1682—1709). Вiд цього шлюбу народилася дочка Анна, яка вийшла замiж за магната Рафала Лещинського. Їхнiй син Станiслав Лещинський був королем Речi Посполитоi у 1709—1733 рр., а iхня внучка – французькою королевою, дружиною Людовика ХV i матiр’ю Людовика ХVІ. Старша дочка Єремii – Раiна (1589—1619) у 1603 р. вийшла замiж за украiнського православного князя, овруцького старосту у 1603—1615 рр. Михайла Михайловича Корибута-Вишневецького. Вона вiдома завдяки благодiйницькiй дiяльностi, особливо щодо православних монастирiв. Так, за ii пiдтримки були збудованi Густинський Свято-Троiцький монастир пiд Прилуками, Мгарський монастир пiд Лубнами, Ладинський монастир, вона була ктиторкою знаменитого Манявського скиту та низки iнших. Раiна мала двох дiтей: дочку Анну-Констанцiю (мiж 1604—1615 – до 1641 р.) та сина Єремiю (Ярему) Вишневецького (1612—1651). Анна-Констанцiя вирiзнялася вродою.