На нашем ресурсе вы можете полностью погрузиться в мир книги «Дороги, які нас вибирають» — читайте её онлайн бесплатно в полной, несокращённой версии. Если предпочитаете слушать — воспользуйтесь аудиоформатом; хотите сохранить — скачайте через торрент в fb2. Жанр произведения — Серьезное чтение, Биографии и мемуары. Также на странице доступно подробное описание, авторская аннотация, краткое содержание и живые отзывы читателей. Мы постоянно пополняем библиотеку и улучшаем сервис, чтобы создавать лучшее пространство для всех ценителей качественной литературы.
Дороги, які нас вибирають
0 баллов
0 мнений
0 чтений
Автор
Дата выхода
05 октября 2020
🔍 Загляните за кулисы "Дороги, які нас вибирають" — аннотация, авторский взгляд и ключевые моменты
Перед погружением в полный текст предлагаем познакомиться с произведением поближе. Здесь собраны авторские заметки, аннотация и краткое содержание "Дороги, які нас вибирають" — всё, что поможет понять глубину замысла и подготовиться к чтению. Материалы представлены в оригинальной авторской редакции (Юрій Мушкетик) и сохраняют аутентичность произведения. Если чего-то не хватает — сообщите нам в комментариях, и мы дополним описание. Читайте мнения других участников сообщества: их отзывы часто раскрывают скрытые смыслы и добавляют новые грани понимания. А после прочтения обязательно вернитесь сюда — ваш отзыв станет ценным вкладом в общее обсуждение книги.
Описание книги
Книгу спогадів Юрій Мушкетик (1929–2019) про визначальні події свого яскравого і непересічного життя писав у різні роки. Він згадує добу, яка докорінно різниться від нинішньої, проте водночас є чутливим і до ритмів тогочасного життя, змін у суспільстві, літературі, світовідчуванні самої людини. Перший розділ містить спомини про дитинство, шкільні та студентські роки. Другий – присвячений роботі Ю. Мушкетика на посаді головного редактора журналу «Дніпро», а згодом голови Спілки письменників України. У ньому письменник описує свої перші кроки на літературній ниві, співпрацю з багатьма видатними, як-от М. Рильський, О. Гончар, І. Драч та ін., і менш відомими авторами, дає оцінку їхній творчості, суто людським рисам, висвітлює трагічні та комічні події з життя письменницького середовища. Останній розділ – це окремі описи, замальовки, зауваги, міркування з різних царин життя і красного письменства. До видання увійшла остання повість Ю. Мушкетика «Недоспівана пісня (Маруся Чурай)».
Книга спогадів дасть змогу глибше зрозуміти авторський образ і сутність творів Ю. Мушкетика, тогочасний літературний процес та цензуру, стане для читачів, особливо молодих, зрізом доби.
📚 Читайте "Дороги, які нас вибирають" онлайн — полный текст книги доступен бесплатно
Перед вами — полная электронная версия книги "Дороги, які нас вибирають", адаптированная для комфортного онлайн-чтения. Мы разбили произведение на страницы для удобной навигации, а умная система запоминает, на какой странице вы остановились — можно закрыть браузер и вернуться к чтению позже, не тратя время на поиски. Персонализируйте процесс: меняйте шрифты, размер текста и фон под свои предпочтения. Погружайтесь в мир литературы где угодно и когда угодно — любимые книги теперь всегда под рукой.
Текст книги
І косарський ключ жалюгiдний: два-три дiдки, вони – необхiднi, бо тiльки старi косарi могли як слiд направити косу: виклепати, вигострити, вимантачити, три-чотири тiтки i стiльки ж нас, пiдлiткiв. І ночували на косовицi (жiнки iхали возом додому, бо там у них малi дiти), ми ж лаштували курiнь iз гiлля, притрусивши його травою, варили кашу, довго сидiли бiля вогню, лягали й слухали, як перекликаються у лiсi пугачi та сови, а то й вовки. Було лячно i, водночас, якось самоутвердно, гарно. І тодi ж возили зерно на хлiбопункт, у державнi комори.
Тут будет реклама 1
Мiшки велетенськi, нiмецькi лантухи з орлами, а нести треба по «трапу» – дошцi з набитими планками, засипаноi зерном, ноги ковзаються, зриваються, падаеш, а вагар матюкаеться («присилають шибздикiв, горобцiв заiдкуватих» – нам було образливо) i мусиш тягнути лантуха вже по зерну нагору. Але бувала й робота «калимна» – возити з поля огiрки на помiдори на засолзавод. І робота не важка, й огiркiв та помiдорiв наiсися по дорозi, ще й прихопиш торбу додому.
Одного разу послали нас з товаришем, Вiталiем, у трiскучий мороз везти двома воловими саньми сiно з далекого луг – десь за кiлометрiв вiсiмнадцять.
Тут будет реклама 2
І треба було спочатку пробити впорожнi дорогу до стогу. Поки iхали, почалася люта вiхола, снiг слiпив очi, вiтер не давав дихнути, у бiлому мороку не було видно нiчого за два кроки. Ми заблукали в лiсi, аж поки воли не почали лягати у снiг. Боротися з заметами було вже несила i Вiталiй присiв пiд сосною: «Юро, давай поспимо трохи». Але я, начитаний, знав, що той сон буде для нас останнiй, пiдняв його.Тут будет реклама 3
Повипрягали воли з саней й пустили iх, а самi прив’язалися довгими мотузками, якими в’язали сiно, до ярма, i вони пiшли, а ми, тримаючись за мотуз, слiдом за ними. Йшли довго, повiльно, невiдь куди, лiсом, через чагарi та замети, аж поки воли не зупинилися. Ми по мотузцi, через завiрюху, вперед, то був тин – село. Постукали у дверi, нас впустили до хати i ми без сил попадали бiля печi i поснули. А господар послав на лижах до бригади сусiдського парубка, аби той заспокоiв наших матерiв – воли ж бо прийшли самi.Тут будет реклама 4
Геть важкою була робота на жатках, i особливо на молотарках-«лобогрiйках». Чи ти на передньому металевому сидiннi-сковородi, правиш кiньми, а вони не тягнуть, збиваються в жито, страшно, що обрiжуть ноги, чи на задньому сидiннi з вилами, зрубаними навскiс в один бiк, скидаеш з платформи скошене збiжжя, тут не зiвай, бо як вчасно не скинути, набереться гора, i так раз за разом.
Мнения
О книге «Дороги, які нас вибирають» ещё никто не оставил отзыв — у вас есть шанс стать первым, чьё мнение задаст тон всему обсуждению! Поделитесь впечатлениями, эмоциями, замечаниями или рекомендациями. Ваш отзыв не только добавит живого голоса к произведению, но и поможет будущим читателям понять, стоит ли им открыть эту книгу. Не держите мысли при себе — ваше слово имеет значение!
Другие книги автора
Если «Дороги, які нас вибирають» пришлась вам по душе, самое время открыть для себя другие работы Юрій Мушкетик! В этой подборке — только произведения того же автора, чтобы вы могли глубже погрузиться в его творческий мир и насладиться схожим стилем, темами и атмосферой. Возможно, следующая книга станет для вас ещё более ярким открытием.
