На нашем ресурсе вы можете полностью погрузиться в мир книги «Микола Леонтович» — читайте её онлайн бесплатно в полной, несокращённой версии. Если предпочитаете слушать — воспользуйтесь аудиоформатом; хотите сохранить — скачайте через торрент в fb2. Жанр произведения — Серьезное чтение, Биографии и мемуары. Также на странице доступно подробное описание, авторская аннотация, краткое содержание и живые отзывы читателей. Мы постоянно пополняем библиотеку и улучшаем сервис, чтобы создавать лучшее пространство для всех ценителей качественной литературы.
Микола Леонтович
0 баллов
0 мнений
1 чтение
Автор
Дата выхода
07 июля 2021
🔍 Загляните за кулисы "Микола Леонтович" — аннотация, авторский взгляд и ключевые моменты
Перед погружением в полный текст предлагаем познакомиться с произведением поближе. Здесь собраны авторские заметки, аннотация и краткое содержание "Микола Леонтович" — всё, что поможет понять глубину замысла и подготовиться к чтению. Материалы представлены в оригинальной авторской редакции (Ю. І. Коляда) и сохраняют аутентичность произведения. Если чего-то не хватает — сообщите нам в комментариях, и мы дополним описание. Читайте мнения других участников сообщества: их отзывы часто раскрывают скрытые смыслы и добавляют новые грани понимания. А после прочтения обязательно вернитесь сюда — ваш отзыв станет ценным вкладом в общее обсуждение книги.
Описание книги
Микола Леонтович (1877–1921) – український композитор, хоровий диригент, громадський діяч та педагог. Перу Леонтовича належать широковідомі хорові обробки українських народних пісень «Дударик», «Козака несуть», «…Ой, з-за гори кам’яної» та інших. Його обробка «Щедрика» відома у всьому світі як різдвяна колядка «Carol of the Bells».
Музику Леонтовича можна чути під час державних заходів, святкових концертів, чи взагалі десь на вулиці. Вона звертається до душі народу, спілкується з нею, збагачує її. Це не просто духовна музика, це відображення чарівної, мудрої та поетичної душі українського народу.
Це розповідь про те, як нікому невідомий народний учитель із Поділля став одним із найяскравіших композиторів ХХ століття – Подільським Орфеєм – і залишив нащадкам музику криничної води та зелених дібров, високого неба та пшеничної ниви. Музику, якій належить чудодійна влада пробуджувати у людській душі найблагородніші поривання і почуття.
У форматі PDF A4 збережений видавничий макет.
📚 Читайте "Микола Леонтович" онлайн — полный текст книги доступен бесплатно
Перед вами — полная электронная версия книги "Микола Леонтович", адаптированная для комфортного онлайн-чтения. Мы разбили произведение на страницы для удобной навигации, а умная система запоминает, на какой странице вы остановились — можно закрыть браузер и вернуться к чтению позже, не тратя время на поиски. Персонализируйте процесс: меняйте шрифты, размер текста и фон под свои предпочтения. Погружайтесь в мир литературы где угодно и когда угодно — любимые книги теперь всегда под рукой.
Текст книги
) – батько композитора, навчався у Подiльськiй духовнiй семiнарii i закiнчив курс семiнарських наук 31 травня 1875 р. у другому розрядi. Його дружиною була Марiя Йосипiвна Ятвинська (1859 р. н.), яка мала м’який характер, вирiзнялася душевною чуйнiстю i тонкiстю. У подружжя було п’ятеро дiтей – сини Микола (1877 р. н.) i Олександр (1879 р. н.) та доньки Марiя (1885 р. н.), Вiкторiя (1886 р. н.) та Олена (?). Дмитро Феофанович був людиною освiченою i любив музику. Грав на кiлькох iнструментах: вiолончелi, скрипцi, фiсгармонii, гiтарi.
Тут будет реклама 1
В роки навчання брав участь у семiнарському оркестрi, деякий час керував хором семiнаристiв. 6 лютого 1877 р. Преосвященним Феогностом, епископом Подiльським i Брацлавським, був висвячений у священники Успенськоi церкви с. Селевинцi Брацлавського повiту. 30 березня 1878 р., за власним бажанням, його було переведено у Немирiвський жiночий монастир. 20 червня 1879 р., знову ж таки за своiм проханням, був переведений Преосвященним Маркелом на служiння у с. Шершнi Тиврiвськоi волостi.Тут будет реклама 2
Церква у Шершнях, в якiй служив батько композитора о. Дмитро, була однопрестольна, кам’яна, з такою ж дзвiницею, вкрита листовим залiзом; побудовано ii у 1825 р. зусиллями помiщика Ігнатiя Собещанського i парафiян на честь Воздвиження Хреста Господнього. Храмовий iконостас був дерев’яний триярусний, простоi столярноi роботи з iконами простого письма, написаними мiсцевими iконописцями. У церквi було достатньо церковного начиння. Причт складався зi священника i псаломщика. Церквi належала присадибна земля у розмiрi однiеi десятини, орна в трьох змiнах у кiлькостi тридцяти десятин та сiнокiсна – чотири десятини.
Тут будет реклама 3
У 1880 р. о. Дмитро Леонтович збудував для родини новий будинок, дерев’яний, на кам’яному фундаментi, критий шалiвкою (тесом). Будинок мав п’ять кiмнат i кухню. При ньому був один сарай i погрiб, решта господарських служб старi. Знаний дослiдник, священник Євфимiй Сецинський у своiй книзi про приходи й церкви Подiльськоi епархii зазначае, що у 1898 р. священницькi примiщення згорiли вiд пожежi, а псаломщицькi примiщення були старi, бiля них не було й господарських служб.Тут будет реклама 4
Іншi будiвлi, що належали б цiй церквi, вiдсутнi. Вiдстань до Духовноi Консисторii становила 160 верст. Найближчi церкви в трьох верстах вiд Шершнiв – Михайлiвська, у с. Василiвка, i Вознесенська м. Тиврова – в чотирьох верстах.
У 1866 р. при церквi було вiдкрите церковно-парафiяльне опiкунство. З 1867 р. тут дiяла церковно-парафiяльна школа. У 1870 р.
Мнения
О книге «Микола Леонтович» ещё никто не оставил отзыв — у вас есть шанс стать первым, чьё мнение задаст тон всему обсуждению! Поделитесь впечатлениями, эмоциями, замечаниями или рекомендациями. Ваш отзыв не только добавит живого голоса к произведению, но и поможет будущим читателям понять, стоит ли им открыть эту книгу. Не держите мысли при себе — ваше слово имеет значение!
