Історія чемпіонатів Європи з футболу

12 жовтня 1974, Брюссель. Бельгiя – Францiя 2: 1 (Мартенс 10?, Ф. Ван дер Ельст 75? – Костi 15?).

16 листопада 1974, Париж. Францiя – НДР 2: 2 (Гiйу 80?, Галлiс 89? – Шпарвассер 25?, Крайше 57?).

7 грудня 1974, Лейпциг. НДР – Бельгiя 0: 0.

25 травня 1975, Рейк’явiк. Ісландiя – Францiя 0: 0.

5 червня 1975, Рейк’явiк. Ісландiя – НДР 2: 1 (Й. Едвальдссон 9?, А. Сiгурвiнссон 32? – Поммеренке 48?).

3 вересня 1975, Нант. Францiя–Ісландiя 3: 0 (Гiйу 20?, 74?, Бердоль 87?).

6 вересня 1975, Льеж. Бельгiя–Ісландiя 1: 0 (Ламбер 43?).

27 вересня 1975, Брюссель. Бельгiя – НДР 1: 2 (Пуi 60? – П. Дукке 50?, Хефнер 71?).

12 жовтня 1975, Лейпциг. НДР – Францiя 2: 1 (Штрайх 56?, Фогель 78? – пен. – Батен 50?).

15 листопада 1975, Париж. Францiя – Бельгiя 0: 0.

Пiдсумкова таблиця групи 7

Група 8. Останнiй похiд «татуся Шона»

Нiмцi у своiй вiдбiрковiй групi проти карликовоi Мальти, сильно здавших болгар i грекiв, котрi набирали обертiв, намагалися показати, чого варта «непереможна машина» Гельмута Шона без Гердта Мюллера.

«Бомбардир нацii», забивши у фiналi домашнього Чемпiонату свiту вирiшальний м’яч у ворота Нiдерландiв на рiдному Олiмпiаштадiонi, вирiшив, що зi збiрною вже виграв усе, що можна, i йому там не мiсце.

Як показала практика, тренерський талант «татуся Шона» (на момент початку вiдбiркового циклу нiмецькому тренеру вже виповнилося 60 рокiв) виявився набагато бiльш значущим, нiж один, нехай навiть вельми обдарований нападник. Позбувшись суперзiрки, в ходi вiдбору, та й фiнальноi частини ЄВРО-76 Гельмут Шон презентував Європi команду-зiрку, в якiй нiхто не тягнув ковдру на себе, а головними чинниками пермоги стали дисциплiна i командний дух.

На самому початку вiдбiркового турнiру «запалили» греки – iхнiй iнтенсивний, «iгровий» футбол з великою кiлькiстю моментiв як бiля своiх, так i бiля чужих ворiт не залишав байдужими вболiвальникiв. У першому матчi в Болгарii ще за чотири хвилини до фiнального свистка греки «горiли» 1: 3 i, здавалося, нiщо iх не врятуе.

Але вiра в себе i наполегливiсть дозволили iм зрiвняти рахунок за пiвтори хвилини до фiнального свистка.

У наступному ж матчi з чемпiонами Європи нiмцями на своему полi вже суперникам грекiв доводилося раз у раз вiдiграватися. І хтозна, чи не закiнчився б матч сенсацiйною перемогою господарiв, якби не iхня гарячковiсть i бажання забити нiмцям якомога бiльше. За сiм хвилин до закiнчення гри греки не встежили за Вiммером, який принiс Нiмеччинi нiчию.