На нашем ресурсе вы можете полностью погрузиться в мир книги «Бен-Ґуріон. Держава за будь-яку ціну» — читайте её онлайн бесплатно в полной, несокращённой версии. Если предпочитаете слушать — воспользуйтесь аудиоформатом; хотите сохранить — скачайте через торрент в fb2. Жанр произведения — Серьезное чтение, Биографии и мемуары. Также на странице доступно подробное описание, авторская аннотация, краткое содержание и живые отзывы читателей. Мы постоянно пополняем библиотеку и улучшаем сервис, чтобы создавать лучшее пространство для всех ценителей качественной литературы.
Бен-Ґуріон. Держава за будь-яку ціну
0 баллов
0 мнений
4 чтения
Автор
Дата выхода
15 февраля 2021
🔍 Загляните за кулисы "Бен-Ґуріон. Держава за будь-яку ціну" — аннотация, авторский взгляд и ключевые моменты
Перед погружением в полный текст предлагаем познакомиться с произведением поближе. Здесь собраны авторские заметки, аннотация и краткое содержание "Бен-Ґуріон. Держава за будь-яку ціну" — всё, что поможет понять глубину замысла и подготовиться к чтению. Материалы представлены в оригинальной авторской редакции (Том Сегев) и сохраняют аутентичность произведения. Если чего-то не хватает — сообщите нам в комментариях, и мы дополним описание. Читайте мнения других участников сообщества: их отзывы часто раскрывают скрытые смыслы и добавляют новые грани понимания. А после прочтения обязательно вернитесь сюда — ваш отзыв станет ценным вкладом в общее обсуждение книги.
Описание книги
Давид Бен-Ґуріон (1886–1973) – провідний діяч сіонізму, лідер єврейського робітничого руху в Палестині, ізраїльський політичний і державний діяч, перший прем’єр-міністр Ізраїлю, подібно до національних лідерів інших країн, старанно працював над докладними розповідями про свій час та себе самого для майбутніх поколінь. Переважна більшість його праць мала за мету завоювання прихильності прийдешніх поколінь.
Життя Бен-Ґуріона містило загрози єврейських капіталістів у його рідному польському місті, години роботи у підвалі книжкового магазину в Оксфорді, випас овець у палестинській пустелі, вбирання аромату влади у Білому домі та очікування появи Леніна на Червоній площі в Москві. Сіоністська мрія була квінтесенцією його індивідуальності та стрижнем його особистості, а її здійснення – найбільшим бажанням. Він займався політикою, ухвалював фатальні рішення, відряджав людей на війну, захоплювався чарівністю Ніагарського водоспаду і відпочивав під найдавнішим дубом у Палестині.
Книга Тома Сегева «Бен-Ґуріон. Держава за будь-яку ціну» показує силу, гідність та досягнення Бен-Ґуріона, але водночас – його недоліки, слабкості та провали.
У форматі PDF A4 збережений видавничий макет.
📚 Читайте "Бен-Ґуріон. Держава за будь-яку ціну" онлайн — полный текст книги доступен бесплатно
Перед вами — полная электронная версия книги "Бен-Ґуріон. Держава за будь-яку ціну", адаптированная для комфортного онлайн-чтения. Мы разбили произведение на страницы для удобной навигации, а умная система запоминает, на какой странице вы остановились — можно закрыть браузер и вернуться к чтению позже, не тратя время на поиски. Персонализируйте процесс: меняйте шрифты, размер текста и фон под свои предпочтения. Погружайтесь в мир литературы где угодно и когда угодно — любимые книги теперь всегда под рукой.
Текст книги
Їi магiя та пишнiсть ii вiдтiнкiв навряд чи могли викликати щось iнше, нiж мрii.[264 - Листи Бен-Гурiона до батька вiд 1 лютого 1909 року та 1 лютого 1908 року, наведенi у Erez 1971, pp. 166, 124.]
Бiля пiднiжжя пагорба деякi випускники навчального господарства заснували мошаву пiд назвою Іланiя, але всi називали ii Седжера. Бен-Гурiон бачив суттеву рiзницю мiж мошавою та арабським селом, посилаючись на першу як «наша Седжера». Також вiн вважав ii зовсiм не схожою на Петах-Тiква. У його Седжерi не було анi крамарiв та спекулянтiв, анi «iноземних» робiтникiв.
Тут будет реклама 1
Гориста i кам’яниста Галiлея виглядае за його листами краiною iз глибшим корiнням, нiж Юдея, як пiонери називали край на пiвденному заходi Палестини. Це було досить смiливо, але принципова вiдмiннiсть мiж двома районами полягала у тому, що в Галiлеi не було арабських робiтникiв. Отже, вiн вiдчував себе майже як вдома[265 - Лист Бен-Гурiона до Шимона Кесельмана вiд 28 лютого 1962 року, BGA; Ben-Gurion 1916a, p. 106.].
Насправдi еврейськi поселенцi в Галiлеi також наймали арабських робiтникiв, так само це було i у Седжерi.
Тут будет реклама 2
Але Бен-Гурiон вiддавав перевагу лише еврейським робiтникам.[266 - Anita Shapira 1966, p. 89; Kayla Giladi testimony, Bracha Habas Archive, NL; Yankelevitch 2001, p. 111ff.] «Седжера була проти Петах-Тiкви, як Петах-Тiква – до Плоньська», – пише вiн. На вiдмiну вiд фермерiв Петах-Тiква, жителi Седжери ставилися до своiх робiтникiв не зневажливо, а швидше як до партнерiв у виробництвi. «Усi вони обробляли землю, насолоджувались роботою i радiли ручнiй працi, – писав вiн.Тут будет реклама 3
– Чоловiки орали, жiнки доiли корiв». Вiн, схоже, бачив iх як нових, гордих, бойових евреiв, про що описав приблизно тодi у листi до батька у дусi того, що читав у Бердичевського в юнi роки, а пiзнiше i в iнших авторiв. «Вiдмовтеся вiд культури своiх батькiв», – писав Шломо Левкович, змiнивши свое iм’я на Левi, що означае «лев»[267 - Ben-Avram and Nir, pp. 96, 80; Segev 2000, p. 249ff.].
* * *
Бен-Гурiона понад усе, знову й знову, захоплювали дiти, iх «погляд на вiдродження», який вражав його уяву з перших днiв перебування в Палестинi.
Тут будет реклама 4
«Вони iдуть на конях до своiх батькiв у поле. Вони – сiльськi хлопцi; вiд них пахне дозрiлим зерном та гноем, а обличчя обпалюе сонце», – писав вiн. Бен-Гурiон п’янiв вiд радостi, слухаючи, як вони говорять iвритом, i в очах стояли сльози. «Це була «година нуль», – казав вiн. – Ти вiдчуваеш себе спiвучасником акту творення».[268 - Ben-Gurion 1916a, p.
Мнения
О книге «Бен-Ґуріон. Держава за будь-яку ціну» ещё никто не оставил отзыв — у вас есть шанс стать первым, чьё мнение задаст тон всему обсуждению! Поделитесь впечатлениями, эмоциями, замечаниями или рекомендациями. Ваш отзыв не только добавит живого голоса к произведению, но и поможет будущим читателям понять, стоит ли им открыть эту книгу. Не держите мысли при себе — ваше слово имеет значение!
