На нашем ресурсе вы можете полностью погрузиться в мир книги «Бен-Ґуріон. Держава за будь-яку ціну» — читайте её онлайн бесплатно в полной, несокращённой версии. Если предпочитаете слушать — воспользуйтесь аудиоформатом; хотите сохранить — скачайте через торрент в fb2. Жанр произведения — Серьезное чтение, Биографии и мемуары. Также на странице доступно подробное описание, авторская аннотация, краткое содержание и живые отзывы читателей. Мы постоянно пополняем библиотеку и улучшаем сервис, чтобы создавать лучшее пространство для всех ценителей качественной литературы.
Бен-Ґуріон. Держава за будь-яку ціну
0 баллов
0 мнений
4 чтения
Автор
Дата выхода
15 февраля 2021
🔍 Загляните за кулисы "Бен-Ґуріон. Держава за будь-яку ціну" — аннотация, авторский взгляд и ключевые моменты
Перед погружением в полный текст предлагаем познакомиться с произведением поближе. Здесь собраны авторские заметки, аннотация и краткое содержание "Бен-Ґуріон. Держава за будь-яку ціну" — всё, что поможет понять глубину замысла и подготовиться к чтению. Материалы представлены в оригинальной авторской редакции (Том Сегев) и сохраняют аутентичность произведения. Если чего-то не хватает — сообщите нам в комментариях, и мы дополним описание. Читайте мнения других участников сообщества: их отзывы часто раскрывают скрытые смыслы и добавляют новые грани понимания. А после прочтения обязательно вернитесь сюда — ваш отзыв станет ценным вкладом в общее обсуждение книги.
Описание книги
Давид Бен-Ґуріон (1886–1973) – провідний діяч сіонізму, лідер єврейського робітничого руху в Палестині, ізраїльський політичний і державний діяч, перший прем’єр-міністр Ізраїлю, подібно до національних лідерів інших країн, старанно працював над докладними розповідями про свій час та себе самого для майбутніх поколінь. Переважна більшість його праць мала за мету завоювання прихильності прийдешніх поколінь.
Життя Бен-Ґуріона містило загрози єврейських капіталістів у його рідному польському місті, години роботи у підвалі книжкового магазину в Оксфорді, випас овець у палестинській пустелі, вбирання аромату влади у Білому домі та очікування появи Леніна на Червоній площі в Москві. Сіоністська мрія була квінтесенцією його індивідуальності та стрижнем його особистості, а її здійснення – найбільшим бажанням. Він займався політикою, ухвалював фатальні рішення, відряджав людей на війну, захоплювався чарівністю Ніагарського водоспаду і відпочивав під найдавнішим дубом у Палестині.
Книга Тома Сегева «Бен-Ґуріон. Держава за будь-яку ціну» показує силу, гідність та досягнення Бен-Ґуріона, але водночас – його недоліки, слабкості та провали.
У форматі PDF A4 збережений видавничий макет.
📚 Читайте "Бен-Ґуріон. Держава за будь-яку ціну" онлайн — полный текст книги доступен бесплатно
Перед вами — полная электронная версия книги "Бен-Ґуріон. Держава за будь-яку ціну", адаптированная для комфортного онлайн-чтения. Мы разбили произведение на страницы для удобной навигации, а умная система запоминает, на какой странице вы остановились — можно закрыть браузер и вернуться к чтению позже, не тратя время на поиски. Персонализируйте процесс: меняйте шрифты, размер текста и фон под свои предпочтения. Погружайтесь в мир литературы где угодно и когда угодно — любимые книги теперь всегда под рукой.
Текст книги
]
Бiльшiсть еврейських iммiгрантiв iхали з чiткою упевненiстю, що вони досягли землi, яка належить iм, землi, яку Бог заповiдав Аврааму. Єврейськi переселенцi Другоi алii, переважна бiльшiсть яких походили зi Схiдноi Європи, називали арабiв «iноземцями» та «прибульцями».[236 - Yosef Haim Brenner, Shapira 1992, p. 85; Smilansky 1936b, p. 214; Zemach 1965, p. 105; Horwitz 1951, p. 122; текст звернення Елiезера Бен-Єгуди та Єхiеля Мiхала Пайнса до Джеймса Фiна вiд 17 серпня 1883 року; Druyanov 1908, 1, p. 96.]
Розпочинаючи кар’еру з органiзацii мiсцевоi працi, Бен-Гурiон був зацiкавлений, головним чином, поступово замiнити арабських робiтникiв еврейськими.
Тут будет реклама 1
Саме тому вiн вивчав iсторiю профспiлки робiтникiв Реховота, статут якоi за п’ятнадцять рокiв до його власного приiзду до Палестини зазначав, що еврейськi робiтники краiни – це наче «кровоноснi судини для тiла здоровоi людини; вони несуть йому життя i зберiгають вiд занепаду та смертi»[237 - Ben-Gurion 1932, pp. 7; Kressel 1953, p. 13.].
«Узяття пiд контроль ринку працi у Палестинi мало б допомогти евреям знову стати „нормальними людьми”», – зазначив вiн.
Тут будет реклама 2
Соцiалiстична iдеологiя, яку вiн i його друзi привезли iз собою з Росiйськоi iмперii, освятила фiзичну працю та обробiток землi як найвищу чесноту. Вiдсталiсть арабiв i поблажливе ставлення до них у мошавах лише змiцнили iхню думку про необхiднiсть створення окремоi еврейськоi економiки, вiльноi вiд упереджень та експлуатацii.[238 - Ben-Gurion 1932, p. 4; Ussishkin, «Haprogramah Shelanu», 1934, p.Тут будет реклама 3
118; Лист Бен-Гурiона до Шмуеля Фукса вiд 22 сiчня 1905 року; Erez 1971, p. 41.]
Смiланський вiдкидав арабську працю, серед iншого i з економiчних мiркувань. Кожен еврейський фермер забезпечував iснування трьох арабських сiмей, вважав вiн. Без еврейських робiтникiв земля не повернеться до «Ізраiлю», тобто до еврейського народу.[239 - Smilansky 1936b, p. 214.] У цьому сенсi Смiланський схвалив роботу «Бурiв» у Пiвденнiй Африцi, за його словами, вiн обрав iх за зразок для еврейського населення Палестини[240 - Smilansky 1936a, p.
Тут будет реклама 4
214.]. Саме на цьому тлi Бен-Гурiон поставив себе керiвником боротьби за еврейський ринок працi. Вiн розглядав це як «фундаментальне питання, яке визначатиме долю сiонiзму загалом».[241 - Ben-Gurion 1911c.] Це було логiчним продовженням тези, яку вiн привiз iз собою з Варшави: iнтереси працiвника та нацiональнi iнтереси були iдентичнi. Оскiльки евреi експлуатували арабiв, то лiпше iх взагалi не наймати.
Мнения
О книге «Бен-Ґуріон. Держава за будь-яку ціну» ещё никто не оставил отзыв — у вас есть шанс стать первым, чьё мнение задаст тон всему обсуждению! Поделитесь впечатлениями, эмоциями, замечаниями или рекомендациями. Ваш отзыв не только добавит живого голоса к произведению, но и поможет будущим читателям понять, стоит ли им открыть эту книгу. Не держите мысли при себе — ваше слово имеет значение!
