На нашем ресурсе вы можете полностью погрузиться в мир книги «Бен-Ґуріон. Держава за будь-яку ціну» — читайте её онлайн бесплатно в полной, несокращённой версии. Если предпочитаете слушать — воспользуйтесь аудиоформатом; хотите сохранить — скачайте через торрент в fb2. Жанр произведения — Серьезное чтение, Биографии и мемуары. Также на странице доступно подробное описание, авторская аннотация, краткое содержание и живые отзывы читателей. Мы постоянно пополняем библиотеку и улучшаем сервис, чтобы создавать лучшее пространство для всех ценителей качественной литературы.
Бен-Ґуріон. Держава за будь-яку ціну
0 баллов
0 мнений
4 чтения
Автор
Дата выхода
15 февраля 2021
🔍 Загляните за кулисы "Бен-Ґуріон. Держава за будь-яку ціну" — аннотация, авторский взгляд и ключевые моменты
Перед погружением в полный текст предлагаем познакомиться с произведением поближе. Здесь собраны авторские заметки, аннотация и краткое содержание "Бен-Ґуріон. Держава за будь-яку ціну" — всё, что поможет понять глубину замысла и подготовиться к чтению. Материалы представлены в оригинальной авторской редакции (Том Сегев) и сохраняют аутентичность произведения. Если чего-то не хватает — сообщите нам в комментариях, и мы дополним описание. Читайте мнения других участников сообщества: их отзывы часто раскрывают скрытые смыслы и добавляют новые грани понимания. А после прочтения обязательно вернитесь сюда — ваш отзыв станет ценным вкладом в общее обсуждение книги.
Описание книги
Давид Бен-Ґуріон (1886–1973) – провідний діяч сіонізму, лідер єврейського робітничого руху в Палестині, ізраїльський політичний і державний діяч, перший прем’єр-міністр Ізраїлю, подібно до національних лідерів інших країн, старанно працював над докладними розповідями про свій час та себе самого для майбутніх поколінь. Переважна більшість його праць мала за мету завоювання прихильності прийдешніх поколінь.
Життя Бен-Ґуріона містило загрози єврейських капіталістів у його рідному польському місті, години роботи у підвалі книжкового магазину в Оксфорді, випас овець у палестинській пустелі, вбирання аромату влади у Білому домі та очікування появи Леніна на Червоній площі в Москві. Сіоністська мрія була квінтесенцією його індивідуальності та стрижнем його особистості, а її здійснення – найбільшим бажанням. Він займався політикою, ухвалював фатальні рішення, відряджав людей на війну, захоплювався чарівністю Ніагарського водоспаду і відпочивав під найдавнішим дубом у Палестині.
Книга Тома Сегева «Бен-Ґуріон. Держава за будь-яку ціну» показує силу, гідність та досягнення Бен-Ґуріона, але водночас – його недоліки, слабкості та провали.
У форматі PDF A4 збережений видавничий макет.
📚 Читайте "Бен-Ґуріон. Держава за будь-яку ціну" онлайн — полный текст книги доступен бесплатно
Перед вами — полная электронная версия книги "Бен-Ґуріон. Держава за будь-яку ціну", адаптированная для комфортного онлайн-чтения. Мы разбили произведение на страницы для удобной навигации, а умная система запоминает, на какой странице вы остановились — можно закрыть браузер и вернуться к чтению позже, не тратя время на поиски. Персонализируйте процесс: меняйте шрифты, размер текста и фон под свои предпочтения. Погружайтесь в мир литературы где угодно и когда угодно — любимые книги теперь всегда под рукой.
Текст книги
] Хоча еврейськi фермери, можливо, i вiддавали перевагу арабам, до своiх арабських трудящих вони часто ставилися поблажливо i презирливо. Подорожуючи Палестиною наприкiнцi 1880-х рокiв, Агад Га-ам писав: «Вони поводяться з арабами ворожо i жорстоко, необгрунтовано втручаються, ганебно б’ють iх без поважних причин i ще й цим вихваляються». В iншiй статтi вiн написав, що еврейськi фермери ставилися до своiх арабських найманцiв так само, як i до своiх сiльськогосподарських тварин. «Вони не вважають «елахiн» [селян] за людей», – писав житель Яффи Ізраiль Рокач банкiру Левонтiну.
Тут будет реклама 1
[227 - Ahad Ha’am, «Emet Mi’eretz Yisra’el» and «Hayishuv Ve’apotrosav», 1949, pp. 29, 236; Gorny 1975, p. 82; лист Рокача до Левонтiна вiд 20 травня 1886 року, приведений у Shapira 1992, с. 507, примiтка 14.] Єврейськi фермери мiста Хадери надрукували спецiальнi посвiдчення особи для своiх арабських трудящих. «Немае намiру щось нав’язувати iм, швидше змусити iх мовчати», – стверджували представники правлiння ради мошав.[228 - Giladi 1999, 1, p.Тут будет реклама 2
503ff; Ahad Ha’am, «Hayishuv Ve’apotrosav», 1949, p. 225.]
Далеко в Росiйськiй iмперii еврейський революцiонер Ілля Рабiнович 1886 року запитав: «Але що ж робити з арабами? Чи дадуть згоду евреi на те, щоб стати прибульцями серед арабiв або схочуть перетворити арабiв на прибульцiв серед них?»[229 - Gorny 1975, p. 72ff; Lamdan 2002, p. 215ff.; Frankel 1990, p. 149; Segev 2000, pp. 150–51.] Близько року пiсля того, як Бен-Гурiон оселився у Палестинi, мiсцевий еврейський учитель Іцхак Епштейн написав статтю, що розглядала проблему ставлення еврейських iммiгрантiв до арабiв, i це розпочало велику дискусiю з арабського питання.
Тут будет реклама 3
[230 - Epstein 1907, p. 193ff.]
* * *
Придбання землi для еврейських поселень iнодi передбачало вигнання арабiв iз землi, яку вони обробляли як фермери-орендарi. Інодi iм виплачували компенсацiю, але не завжди. Фермер та письменник Моше Смiланський, статтi якого Бен-Гурiон iз друзями читали ще у Плоньську, розповiдав, що бачив феллахських жiнок, що плакали й жалiлися про втраченi землi та будинки без будь-якоi компенсацii.
Тут будет реклама 4
Єврейськi поселенцi виганяли iх палицями, а потiм пишалися цим «iз разючим цинiзмом», писав вiн.[231 - Shapira 1992, p. 95ff; Лист Смiланського до Агада Га-ама вiд 6 вересня 1913 року, Нацiональна бiблiотека Ізралю, архiв Агада Га-ама, 7912119.] Вiн вимагав особливоi обережностi пiд час вибору земель, якi евреi купували у арабiв, наголошуючи, що населену землю купувати не слiд.
Мнения
О книге «Бен-Ґуріон. Держава за будь-яку ціну» ещё никто не оставил отзыв — у вас есть шанс стать первым, чьё мнение задаст тон всему обсуждению! Поделитесь впечатлениями, эмоциями, замечаниями или рекомендациями. Ваш отзыв не только добавит живого голоса к произведению, но и поможет будущим читателям понять, стоит ли им открыть эту книгу. Не держите мысли при себе — ваше слово имеет значение!
