На нашем ресурсе вы можете полностью погрузиться в мир книги «Бен-Ґуріон. Держава за будь-яку ціну» — читайте её онлайн бесплатно в полной, несокращённой версии. Если предпочитаете слушать — воспользуйтесь аудиоформатом; хотите сохранить — скачайте через торрент в fb2. Жанр произведения — Серьезное чтение, Биографии и мемуары. Также на странице доступно подробное описание, авторская аннотация, краткое содержание и живые отзывы читателей. Мы постоянно пополняем библиотеку и улучшаем сервис, чтобы создавать лучшее пространство для всех ценителей качественной литературы.
Бен-Ґуріон. Держава за будь-яку ціну
0 баллов
0 мнений
4 чтения
Автор
Дата выхода
15 февраля 2021
🔍 Загляните за кулисы "Бен-Ґуріон. Держава за будь-яку ціну" — аннотация, авторский взгляд и ключевые моменты
Перед погружением в полный текст предлагаем познакомиться с произведением поближе. Здесь собраны авторские заметки, аннотация и краткое содержание "Бен-Ґуріон. Держава за будь-яку ціну" — всё, что поможет понять глубину замысла и подготовиться к чтению. Материалы представлены в оригинальной авторской редакции (Том Сегев) и сохраняют аутентичность произведения. Если чего-то не хватает — сообщите нам в комментариях, и мы дополним описание. Читайте мнения других участников сообщества: их отзывы часто раскрывают скрытые смыслы и добавляют новые грани понимания. А после прочтения обязательно вернитесь сюда — ваш отзыв станет ценным вкладом в общее обсуждение книги.
Описание книги
Давид Бен-Ґуріон (1886–1973) – провідний діяч сіонізму, лідер єврейського робітничого руху в Палестині, ізраїльський політичний і державний діяч, перший прем’єр-міністр Ізраїлю, подібно до національних лідерів інших країн, старанно працював над докладними розповідями про свій час та себе самого для майбутніх поколінь. Переважна більшість його праць мала за мету завоювання прихильності прийдешніх поколінь.
Життя Бен-Ґуріона містило загрози єврейських капіталістів у його рідному польському місті, години роботи у підвалі книжкового магазину в Оксфорді, випас овець у палестинській пустелі, вбирання аромату влади у Білому домі та очікування появи Леніна на Червоній площі в Москві. Сіоністська мрія була квінтесенцією його індивідуальності та стрижнем його особистості, а її здійснення – найбільшим бажанням. Він займався політикою, ухвалював фатальні рішення, відряджав людей на війну, захоплювався чарівністю Ніагарського водоспаду і відпочивав під найдавнішим дубом у Палестині.
Книга Тома Сегева «Бен-Ґуріон. Держава за будь-яку ціну» показує силу, гідність та досягнення Бен-Ґуріона, але водночас – його недоліки, слабкості та провали.
У форматі PDF A4 збережений видавничий макет.
📚 Читайте "Бен-Ґуріон. Держава за будь-яку ціну" онлайн — полный текст книги доступен бесплатно
Перед вами — полная электронная версия книги "Бен-Ґуріон. Держава за будь-яку ціну", адаптированная для комфортного онлайн-чтения. Мы разбили произведение на страницы для удобной навигации, а умная система запоминает, на какой странице вы остановились — можно закрыть браузер и вернуться к чтению позже, не тратя время на поиски. Персонализируйте процесс: меняйте шрифты, размер текста и фон под свои предпочтения. Погружайтесь в мир литературы где угодно и когда угодно — любимые книги теперь всегда под рукой.
Текст книги
* * *
Наступного дня пiсля приiзду до Петах-Тiква Бен-Гурiон переiхав до орендованоi кiмнати Шломо Цемаха. Вiн i його супутники прибули до мошави в суботу, а в недiлю вранцi Бен-Гурiон дiзнався, кого саме Цемах описував як «трупи арабiв», що приiхали працювати на фермерiв.[177 - Zemach 1965, p. 196.] Це було не те, на що вiн очiкував, але принаймнi вiн не здивувався, i йому не довелося вирiшувати самостiйно; вiн думав, що йому вдалося пiзнати деяких жителiв мошави з розповiдей Цемаха[178 - Матерiали iнтерв’ю Малколма Стюарта з Бен-Гурiоном 1968 року, BGA, с.
Тут будет реклама 1
48.]. Тодi Петах-Тiква була найбiльшою мошавою в краiнi, домiвкою для понад тисячi людей, приблизно половина з яких – фермери. Багато з них належали до Харедiм i говорили на iдишi.[179 - Ben-Artzi 2002, 2, p. 356.] Вони iли у iдальнi, яку згодом згадуватиме Рахель Янаiт у своiх спогадах: «Уздовж похмурих стiн стояли грубi дерев’янi лавки, дерев’янi столи, якi були забрудненi плямами вiд олii та iжi… повiтря було важким i задушливим, докучливих мух i смердючих кухонних запахiв».Тут будет реклама 2
[180 - Yanait Ben-Zvi 1962, p. 94.]
«Моя пропозицiя – це не iлюзiя»
Першi листи Бен-Гурiона до батька продовжували випромiнювати велике щастя: у них були описи мальовничих пейзажiв. «Колесо сонця, червоне, мов кров, котиться у море, води якого виблискують у золотому промiннi», – писав вiн в одному з листiв. «Тiльки на землi Ізраiлю можна було побачити такий захiд сонця», – наполягав вiн, назвавши себе «схвильованим та зворушеним». Наближалася зима, але Бен-Гурiону здавалося, що вiн «вiдчувае» веснянi квiти.
Тут будет реклама 3
Вiн описав «представникiв вiдродження»: маленький еврейський хлопчик упевнено скакав на конi, a еврейська дiвчина восьми рокiв iхала на вiслюку. «Мое здоров’я та зовнiшнiй вигляд прекраснi!» – наголошував вiн.[181 - Листи Бен-Гурiона до батька вiд 11 жовтня, 16 та 18 грудня, наведенi у Erez 1971, pp. 75, 89, 91.]
Два тижнi по тому ця радiсть розвiялася. Як i у Варшавi, Бен-Гурiон раптово занурився у сувору меланхолiю. Знову вiн довiрився Шмуелю Фуксу.
Тут будет реклама 4
Не минуло й чотири мiсяцi з моменту його приiзду, як Бен-Гурiон писав: «Я вже п’ять мiсяцiв на землi Ізраiлю, i iнодi вiдчуваю себе зовсiм самотнiм, немае поряд нiкого близького i доброзичливого, супутника, який зрозумiе i вiдчуе мою душу – пронизливi та палкi бажання горять у менi та виснажують. Коли таке трапляеться, – продовжував вiн, – я беру листи, якi отримав вiд Фукса, i жадiбно iх читаю, смуток пронизуе мене та пiдiймаеться з глибин мого серця».
Мнения
О книге «Бен-Ґуріон. Держава за будь-яку ціну» ещё никто не оставил отзыв — у вас есть шанс стать первым, чьё мнение задаст тон всему обсуждению! Поделитесь впечатлениями, эмоциями, замечаниями или рекомендациями. Ваш отзыв не только добавит живого голоса к произведению, но и поможет будущим читателям понять, стоит ли им открыть эту книгу. Не держите мысли при себе — ваше слово имеет значение!
