На нашем ресурсе вы можете полностью погрузиться в мир книги «Бен-Ґуріон. Держава за будь-яку ціну» — читайте её онлайн бесплатно в полной, несокращённой версии. Если предпочитаете слушать — воспользуйтесь аудиоформатом; хотите сохранить — скачайте через торрент в fb2. Жанр произведения — Серьезное чтение, Биографии и мемуары. Также на странице доступно подробное описание, авторская аннотация, краткое содержание и живые отзывы читателей. Мы постоянно пополняем библиотеку и улучшаем сервис, чтобы создавать лучшее пространство для всех ценителей качественной литературы.
Бен-Ґуріон. Держава за будь-яку ціну

Автор
Дата выхода
15 февраля 2021
🔍 Загляните за кулисы "Бен-Ґуріон. Держава за будь-яку ціну" — аннотация, авторский взгляд и ключевые моменты
Перед погружением в полный текст предлагаем познакомиться с произведением поближе. Здесь собраны авторские заметки, аннотация и краткое содержание "Бен-Ґуріон. Держава за будь-яку ціну" — всё, что поможет понять глубину замысла и подготовиться к чтению. Материалы представлены в оригинальной авторской редакции (Том Сегев) и сохраняют аутентичность произведения. Если чего-то не хватает — сообщите нам в комментариях, и мы дополним описание. Читайте мнения других участников сообщества: их отзывы часто раскрывают скрытые смыслы и добавляют новые грани понимания. А после прочтения обязательно вернитесь сюда — ваш отзыв станет ценным вкладом в общее обсуждение книги.
Описание книги
Давид Бен-Ґуріон (1886–1973) – провідний діяч сіонізму, лідер єврейського робітничого руху в Палестині, ізраїльський політичний і державний діяч, перший прем’єр-міністр Ізраїлю, подібно до національних лідерів інших країн, старанно працював над докладними розповідями про свій час та себе самого для майбутніх поколінь. Переважна більшість його праць мала за мету завоювання прихильності прийдешніх поколінь.
Життя Бен-Ґуріона містило загрози єврейських капіталістів у його рідному польському місті, години роботи у підвалі книжкового магазину в Оксфорді, випас овець у палестинській пустелі, вбирання аромату влади у Білому домі та очікування появи Леніна на Червоній площі в Москві. Сіоністська мрія була квінтесенцією його індивідуальності та стрижнем його особистості, а її здійснення – найбільшим бажанням. Він займався політикою, ухвалював фатальні рішення, відряджав людей на війну, захоплювався чарівністю Ніагарського водоспаду і відпочивав під найдавнішим дубом у Палестині.
Книга Тома Сегева «Бен-Ґуріон. Держава за будь-яку ціну» показує силу, гідність та досягнення Бен-Ґуріона, але водночас – його недоліки, слабкості та провали.
У форматі PDF A4 збережений видавничий макет.
📚 Читайте "Бен-Ґуріон. Держава за будь-яку ціну" онлайн — полный текст книги доступен бесплатно
Перед вами — полная электронная версия книги "Бен-Ґуріон. Держава за будь-яку ціну", адаптированная для комфортного онлайн-чтения. Мы разбили произведение на страницы для удобной навигации, а умная система запоминает, на какой странице вы остановились — можно закрыть браузер и вернуться к чтению позже, не тратя время на поиски. Персонализируйте процесс: меняйте шрифты, размер текста и фон под свои предпочтения. Погружайтесь в мир литературы где угодно и когда угодно — любимые книги теперь всегда под рукой.
Текст книги
]
На початку 1911 року еврейський свiт та сам Бен-Гурiон були обуренi статтею, яку опублiкував еврейський романiст Йозеф Хаiм Бреннер у «Га-Поель га-Цаiр». Предметом статтi були евреi, якi прийняли християнство.[319 - Haver 1910.] Бренер стверджував, що еврейська нацiональна iдентичнiсть незалежна вiд релiгii, i що ця iдентичнiсть не потребуе дотримання заповiдей юдаiзму. Прихильники «Га-Поель га-Цаiр» в Одесi, серед яких i Агад Га-ам, вимагали вилучення публiкацii Бреннера, у разi вiдмови вони погрожували припинити фiнансову пiдтримку журналу.
«Га-Поель га-Цаiр» був конкурентом «Га-Ахдут», але Бен-Гурiон став на бiк Бреннера. Вiн особливо наголошував на порушеннi його свободи слова. «Як можна обмежувати те, що в серцi?» – питав вiн. Вiн не втручався у суперечку, заявляючи лише про те, що не слiд змiшувати релiгiю та полiтику. «Релiгiя окремо, а нацiя окремо», – запевняв вiн, але не мiг звертатися до харедiм iнакше як до «чорних».[320 - Ben-Gurion 1911b.]
Бен-Гурiон та його колеги в «Га-Ахдут» жили у свiтському анклавi, проте не позбавляли себе всiх релiгiйних обрядiв.
Тодi населення Єрусалиму складало близько сiмдесяти тисяч, сорок п’ять тисяч з яких – евреi. Бен-Гурiон нiколи ранiше не був частиною такоi великоi еврейськоi спiльноти. Вiн хотiв перетворити це на об’еднану силу i зробити харедiм партнерами уряду Єрусалиму в повному складi. Але в цьому контекстi вiн говорив про «завоювання цих громад», що означало революцiю в способi життя харедiм, i виступав за ешивот – релiгiйнi семiнарii, де навчалася бiльшiсть чоловiкiв харедiм, щоб отримати загальну та професiйну освiту.
Стаття, в якiй вiн виступив iз цiею пропозицiею, не була антирелiгiйною – у нiй вiн також засуджував тих своiх колег, якi ставилися до харедiм iз презирством. Але мова, як i його iнiцiатива, була дуже примiтивною. Вiн закликав до «очищення вiд бруду» та замiни його «здоровими елементами».[322 - Ben-Gurion 1910b.



