Ротонда душогубців

Я тут тiльки те робитиму, що ви уже робили, але робитиму з бiльшою настирливiстю i з бiльшим вибором буду ставитися до об'ектiв своеi роботи… І сьогоднi менi потрiбно тiльки двi речi… Одна i друга… Друга рiч – це найти примiщення менi ночувати, а перша – найти менi щиру i безпосередню людину, яка б знала дуже добре мiсцевих людей: щоб коли я ii розпитував би, то щоб вона менi не мiзкувала, а говорила тiльки те, що у неi назбиралося у почуттi… Чи, краще кажучи, у пiдсвiдомостi, про ту рiч, яка мене цiкавитиме… Менi треба говорити з селянином неосвiченим i нiгде не бувалим поза межами села.

Ця перша потреба менi е на те, щоб я, коли одержу другу, цебто примiщення, мiг у йому обмiрковувати все переговорене i на другий день щоб мiг почати вже революцiйнi операцii у вашому селi… Розумiете?..

– Розумiю…

– Ви парторг i голова партiйного осередку, то повиннi розумiти…

Притакував Парцюня i провадив далi:

– Але менi важно не тiльки те, що ви мене розумiете, а й те, щоб ви, розумiючи рiч, держали ii у свiдомостi, виробленiй нашою пролетарською революцiею.

Щоб ви не пускали качок ловити рибу у польовий пiсок, а курей збирати черв'яки унутрi тiеi води, що кипить у лотоках.

– А чи ви схочете, щоб i я був на ваших розмовах?.. – спитався обережно Маздигiн.

– Це i геть-то ваша справа, бо ви нiяк не зможете заважати чи затемнювати думок того селянина, що я вiзьму на конференцiю… Простi люди завжди з бiльшою приемнiстю розповiдають те, що на iх розумiння е хорошим, бiльшiй приявностi людей, нiж комусь одному.

І з цього боку ви були б навiть бажаним слухачем… А я цiкавлюся тiльки тим найкращим у селянськiм життi, яке виробила буржуазна культура на протязi всього ii iснування… Але я продовжую… Скажiть менi, чи ви пролетарцi?..

– Пролетарцi.

Та Парцюня не вгавав i знов поставив паскудне для Маздигона питання:

– А той незаможник, селянин, що робить у вашiй комунi, теж пролетарiй?..

І хазяiн твердо i переконливо запевнив:

– Пролетарiй, тiльки що хоч несвiдомий, а хоч малосвiдомий.

І Парцюня зареготався i вдоволено, i радiсно зазначив:

– Ви, звичайно, вибачите менi за такi пiдозрiлi питання. Але я дуже радий, що так вас запитався… Ви не розумiете, що таке пролетарцi, хоч i бороните нашу революцiю справдi по-пролетарськи… Цього вiд мене ви нiяк не сховаете. Я це почуваю… Пролетарiв тепер мiж тими людьми, що працюють, не шукайте. Всi вони там i мiж тими людьми, вiдкiля керують тими, що працюють… Диктатура пролетарiату!..