На нашем ресурсе вы можете полностью погрузиться в мир книги «Iсторiя повсякдення. Київ. Початок ХХ століття» — читайте её онлайн бесплатно в полной, несокращённой версии. Если предпочитаете слушать — воспользуйтесь аудиоформатом; хотите сохранить — скачайте через торрент в fb2. Жанр произведения — Знания и навыки, Научно-популярная литература. Также на странице доступно подробное описание, авторская аннотация, краткое содержание и живые отзывы читателей. Мы постоянно пополняем библиотеку и улучшаем сервис, чтобы создавать лучшее пространство для всех ценителей качественной литературы.
Iсторiя повсякдення. Київ. Початок ХХ століття

Автор
Дата выхода
29 сентября 2020
🔍 Загляните за кулисы "Iсторiя повсякдення. Київ. Початок ХХ століття" — аннотация, авторский взгляд и ключевые моменты
Перед погружением в полный текст предлагаем познакомиться с произведением поближе. Здесь собраны авторские заметки, аннотация и краткое содержание "Iсторiя повсякдення. Київ. Початок ХХ століття" — всё, что поможет понять глубину замысла и подготовиться к чтению. Материалы представлены в оригинальной авторской редакции (Татьяна Водотыка) и сохраняют аутентичность произведения. Если чего-то не хватает — сообщите нам в комментариях, и мы дополним описание. Читайте мнения других участников сообщества: их отзывы часто раскрывают скрытые смыслы и добавляют новые грани понимания. А после прочтения обязательно вернитесь сюда — ваш отзыв станет ценным вкладом в общее обсуждение книги.
Описание книги
Ця книжка охоплює трохи більше ніж півтора десятка років на зламі ХІХ – ХХ століть. Це час надзвичайних змін у Києві – територіальних, інфраструктурних, економічних, соціальних. У цей час Київ був імперським містом, але все ж зберігав символічне значення як історичний центр і для українців, які саме почали усвідомлювати себе нацією, і для імперії, яка приміряла на себе шати наступниці Русі.
Описані в книжці невидимі процеси показують, як змінювалася видима київська реальність – від топографії до зовнішнього виду вулиць. Як розросталося місто й формувалися нові його райони. Як засновувались і працювали знакові підприємства міста, такі як машинобудівний завод «Гретер і Криванек» на Шулявці (колишній завод «Більшовик»), кондитерська фабрика «Валентин Єфімов» (нині – фабрика концерну «Рошен»), витворювалися нові галузі міської економіки. Як приїздили в Київ і навіщо – на роботу, розважитися чи відвідати церкви. Хто і як керував містом і забудовував його прибутковими будинками та чи не була ця забудова хижацькою, чи ефективним було урядування.
У цій книжці показано місто і людей на його тлі, які користувалися з його принад, вигод і водночас творили їх своєю працею, талантом, самою своєю присутністю. Врешті, показано Київ напередодні не так Першої світової війни, як революції 1917–1921 рр., національно-визвольних змагань за українську державність.
В формате PDF A4 сохранен издательский макет.
📚 Читайте "Iсторiя повсякдення. Київ. Початок ХХ століття" онлайн — полный текст книги доступен бесплатно
Перед вами — полная электронная версия книги "Iсторiя повсякдення. Київ. Початок ХХ століття", адаптированная для комфортного онлайн-чтения. Мы разбили произведение на страницы для удобной навигации, а умная система запоминает, на какой странице вы остановились — можно закрыть браузер и вернуться к чтению позже, не тратя время на поиски. Персонализируйте процесс: меняйте шрифты, размер текста и фон под свои предпочтения. Погружайтесь в мир литературы где угодно и когда угодно — любимые книги теперь всегда под рукой.
Текст книги
Народився майбутнiй киiвський очiльник у Черкасах в родинi чиновника. Навчався в Першiй киiвськiй гiмназii, далi – на фiзико-математичному факультетi Киiвського унiверситету Святого Володимира. Служив чиновником при рiзних вiдомствах (зокрема, при Управлiннi кiннозаводства).
Іполит Дьяков
У 1895 роцi був уповноваженим Головного управлiння державного конярства з органiзацii росiйськоi етнографiчноi виставки в Парижi, 1900 року працював над пiдготовкою iмперськоi експозицii на Свiтовiй виставцi, за що французький уряд нагородив його кавалерським хрестом ордена Почесного Легiону.
За переконаннями Іполит Дьяков був центристом. Його стиль керування був однозначно ефективнiшим за стиль попередника – i це було видно не тiльки по мiських справах. За його iнiцiативи вiдкрився Комерцiйний iнститут, успiшно пройшла Всеросiйська промислова виставка, Перша спортивна олiмпiада в iмперii та Перший всеросiйський з’iзд представникiв мiст iз питань покращення мiських фiнансiв.
Мiський голова був також спортсмен-аматор, автомобiлiст. Дьяков був заможною людиною, в родиннiй власностi було кiлька будинкiв у центрi мiста й один розкiшний «Гранд-Готель» на Хрещатику.
Знову очолив мiську управу Іполит Дьяков за часiв правлiння гетьмана Павла Скоропадського в жовтнi-груднi 1918 року. Емiгрував з Украiни, не сприйнявши революцiйних хаотичних змiн.
Стратегii киiвськоi лояльностi: почесне громадянство
Звання почесного громадянина мiста в Росiйськiй iмперii належало до не надто поширених, але вельми почесних нагород. Також це був iнструмент для мiськоi влади – кому вiддячити, а перед ким запобiгти й зайвий раз продемонструвати лояльнiсть. Найчастiше серед нагороджених були губернатори, генерал-губернатори, члени родини Романових й iн. Однак були також i вiдомi благодiйники, заслуженi мiськi голови.
Звання почесного громадянина мiста надавалося за результатами клопотання мiськоi думи й символiзувало «виняткову форму вираження вдячностi й подяки громади за дiяльнiсть на користь мiста, а також данина поваги до людей, якi мають особливi заслуги перед Батькiвщиною». Отримати звання мiг як пiдданий iмператора, так й iноземець, особа з будь-якого соцiального стану, якщо ii заслуги перед мiстом визнавались достатнiми для цього.




