На нашем ресурсе вы можете полностью погрузиться в мир книги «Iсторiя повсякдення. Київ. Початок ХХ століття» — читайте её онлайн бесплатно в полной, несокращённой версии. Если предпочитаете слушать — воспользуйтесь аудиоформатом; хотите сохранить — скачайте через торрент в fb2. Жанр произведения — Знания и навыки, Научно-популярная литература. Также на странице доступно подробное описание, авторская аннотация, краткое содержание и живые отзывы читателей. Мы постоянно пополняем библиотеку и улучшаем сервис, чтобы создавать лучшее пространство для всех ценителей качественной литературы.
Iсторiя повсякдення. Київ. Початок ХХ століття

Автор
Дата выхода
29 сентября 2020
🔍 Загляните за кулисы "Iсторiя повсякдення. Київ. Початок ХХ століття" — аннотация, авторский взгляд и ключевые моменты
Перед погружением в полный текст предлагаем познакомиться с произведением поближе. Здесь собраны авторские заметки, аннотация и краткое содержание "Iсторiя повсякдення. Київ. Початок ХХ століття" — всё, что поможет понять глубину замысла и подготовиться к чтению. Материалы представлены в оригинальной авторской редакции (Татьяна Водотыка) и сохраняют аутентичность произведения. Если чего-то не хватает — сообщите нам в комментариях, и мы дополним описание. Читайте мнения других участников сообщества: их отзывы часто раскрывают скрытые смыслы и добавляют новые грани понимания. А после прочтения обязательно вернитесь сюда — ваш отзыв станет ценным вкладом в общее обсуждение книги.
Описание книги
Ця книжка охоплює трохи більше ніж півтора десятка років на зламі ХІХ – ХХ століть. Це час надзвичайних змін у Києві – територіальних, інфраструктурних, економічних, соціальних. У цей час Київ був імперським містом, але все ж зберігав символічне значення як історичний центр і для українців, які саме почали усвідомлювати себе нацією, і для імперії, яка приміряла на себе шати наступниці Русі.
Описані в книжці невидимі процеси показують, як змінювалася видима київська реальність – від топографії до зовнішнього виду вулиць. Як розросталося місто й формувалися нові його райони. Як засновувались і працювали знакові підприємства міста, такі як машинобудівний завод «Гретер і Криванек» на Шулявці (колишній завод «Більшовик»), кондитерська фабрика «Валентин Єфімов» (нині – фабрика концерну «Рошен»), витворювалися нові галузі міської економіки. Як приїздили в Київ і навіщо – на роботу, розважитися чи відвідати церкви. Хто і як керував містом і забудовував його прибутковими будинками та чи не була ця забудова хижацькою, чи ефективним було урядування.
У цій книжці показано місто і людей на його тлі, які користувалися з його принад, вигод і водночас творили їх своєю працею, талантом, самою своєю присутністю. Врешті, показано Київ напередодні не так Першої світової війни, як революції 1917–1921 рр., національно-визвольних змагань за українську державність.
В формате PDF A4 сохранен издательский макет.
📚 Читайте "Iсторiя повсякдення. Київ. Початок ХХ століття" онлайн — полный текст книги доступен бесплатно
Перед вами — полная электронная версия книги "Iсторiя повсякдення. Київ. Початок ХХ століття", адаптированная для комфортного онлайн-чтения. Мы разбили произведение на страницы для удобной навигации, а умная система запоминает, на какой странице вы остановились — можно закрыть браузер и вернуться к чтению позже, не тратя время на поиски. Персонализируйте процесс: меняйте шрифты, размер текста и фон под свои предпочтения. Погружайтесь в мир литературы где угодно и когда угодно — любимые книги теперь всегда под рукой.
Текст книги
І в цьому нiби був позитив, але водночас було також пiдвищено розмiр майнового цензу (не менше як 1500 рублiв для Киева). Запроваджувались обмеження щодо нехристиян – тепер iх могла бути всього п’ята частина вiд кiлькостi обраних гласних (замiсть третини). Тобто полiпшення означало насправдi звуження кола тих, хто мав доступ до права обирати й бути обраним до складу мiськоi влади. Тож якщо до 1892 року 3 % киян мали право голосу, то виборцiв на початку XX ст. у Киевi стало менше за 1 %[11 - Шандра В., Глизь Ю.
Загальна iдея ж новоi версii мiського самоврядування полягала в посиленнi державного регулювання виборчого права та ролi держави в мiському самоврядуваннi, посиленнi контролю державних органiв за використанням мiських коштiв. Натомiсть посилювалася вiдповiдальнiсть мiськоi влади за соцiальну полiтику в мiстi[12 - Глизь Ю.
Кiлькiсть гласних у думi визначалася пропорцiйно до кiлькостi виборцiв у кожнiй дiльницi (адмiнiстративно-територiальному районi) мiста. А оскiльки виборцi були фактично найбагатшими киянами, то логiчно, що найбiльше гласних могли обрати вiд Старокиiвськоi дiльницi – 20, 15 – вiд Либiдськоi, 12 – Лук’янiвськоi, Подiльськоi – 9, Плоськоi – 8, Палацовоi та Бульварноi – по 6, Печерськоi – 4 (станом на 1902 рiк).
Киiвська мiська дума умiла мобiлiзовувати iнтелектуальнi та фiнансовi ресурси для вирiшення потреб мiста.
Утiм, брак кадрiв киiвська мiська влада навчилася долати шляхом аутсорсу та використання iнституту комiсiй.




